Елеутерокок – сибірський женьшень

Загальні назви: Елеутерокок, елеутеро, колючий елеутерокок, сибірський женьшень, сибірський елеутеро, Eleutherococcus senticosus, Eleuthero root, Сіу-ву-цзя, Ci Wu Jia, У-Цзя, Дикий перець, Уссурійський женьшень, Недоторканний, Шиґока, Російський корінь, Північний Уцзя пі, акантопанакс, Бущ д’ябла, Devil's Shrub, Сибірський женьшень (Siberian ginseng), Ginseng de Sibérie, Ginseng Siberiano, Wild Pepper, Racine Russe, Poivre Sauvage, Чертів корінь, міжнародні та латинські синоніми.
Латинська назва: Eleutherococcus senticosus
Походження: Азія
Короткий вступ
Елеутерокок найкраще росте на південних, теплих схилах північної півкулі на місцях із повним сонячним освітленням або в півтіні. Віддає перевагу суглинистим, піщаним або глинистим ґрунтам із кислим чи нейтральним рН, можливе вирощування і на менш родючих ділянках. Для лікувальних потреб збирають коріння, втім і листя містить багато біологічно активних речовин. Корінь акуратно зрізають здебільшого у другій половині вересня й сушать при температурі до 70°C. Насіння елеутерококу зазвичай проростає на другий рік. Молода рослина зацвітає не раніше, ніж після трьох років вегетації. Кущі можна розмножувати діленням коренів.
Детальний опис
Відчуйте силу женьшеню в іншому корені — це елеутерокок!
Ботанічна інформація
Елеутерокок колючий (Eleutherococcus senticosus) — дерев’янистий багаторічний кущ, що сягає до 4 метрів заввишки. Коренева система сильно розгалужена, формує численні тонкі корінці, з яких може виростати до 20 стебел. Стебла з сіруватою корою, у верхній частині добре розгалужені й вкриті густими спрямованими вниз шипами по всій довжині. Листки зелені, черешкові, подовжено-еліптичні, складні, опушені, з виразною жилкуватістю, 6–13 см завдовжки та 3–5 см завширшки. Квітки з’являються у липні–серпні, розташовані на верхівках гілок, дрібні, фіолетові або жовто-червоні, ароматні, п’ятипелюсткові, зібрані в овальні, двостатеві зонтики. Плід — темно-фіолетова, овальна, неїстівна, близько 1 см завдовжки ягода із 5 плоскими насінинами розміром 3–8 мм.
Поширення та походження
Елеутерокок походить із північно-східної Азії, де і зараз є поширеною дикорослою рослиною. Ареал охоплює північ Росії (зокрема середню течію річки Амур), північний схід Китаю, північ японських островів і південну частину Корейського півострова. Це невимогливий кущ, що росте у змішаних або хвойних лісах, найчастіше на теплих схилах.
Використання / дозування
Елеутерокок здавна входить до складу засобів традиційної китайської медицини, однак світову популярність здобув лише у 1950-х роках, коли його почали рекомендувати як доступний аналог дорогого та рідкісного женьшеню. Як і у женьшеню, основною цінністю є коріння, що містить тонізуючі речовини.
Клінічні спостереження довели, що елеутерокок позитивно впливає на психічний стан і сприяє покращенню когнітивних функцій. У пацієнтів із біполярним розладом у комбінації з літієм він показав схожі результати до поєднання флуоксетину й літію. Пілотні дослідження вказують на ефективність елеутерококу для покращення пам’яті і настрою у людей середнього віку, а також при зменшенні симптомів стресу, підвищенні уваги та психічної швидкості у поєднанні з родіолою та шизандрою. Багато медичних агентств відзначають розслаблювальний вплив елеутерококу на психіку.
Дослідження зі Швеції встановили полегшення симптомів застуди вже за 72 години від початку прийому комплексу елеутерококу зі стимулюючими травами (ехінацея, малабарський горіх). Окремі симптоми проходили через 2–5 днів лікування: зменшувалися кашель та закладеність носа. У пацієнтів із герпесом типу 2 було показано зниження інтенсивності симптомів завдяки регулярному вживанню екстракту елеутерококу. У дітей комбінації елеутерококу зі шизандрою сприяли зменшенню набряків, запальних проявів та гарячкових станів.
Вміст біологічно активних речовин eлеутерококу сприяє зміцненню імунних сил організму і має суттєвий антиоксидантний ефект. Цей вплив забезпечує імуномодулюючий та протизапальний ефект: зменшується кількість запальних явищ або збільшується рівень протизапальних факторів. Як у лабораторних, так і у клінічних дослідженнях було підтверджено, що екстракти елеутерококу підвищують імуностійкість і сприяють природному відновленню організму.
Активні речовини елеутерококу, зокрема елеутерозиди B і E, допомагають легше дихати, покращують витривалість і силу під час фізичних навантажень: велоспорту, тренувань на біговій доріжці, підйомів сходами. Дослідження показали позитивний вплив кореню елеутерококу на фізичне й психічне здоров’я, відновлення після травм/стресу, та на роботу дихальної системи — зокрема у спортсменів і військових. Сумарну дію елеутерококу визначають як адаптогенну: рослина допомагає організму адаптуватися до стресу різної природи.
Деякі компоненти елеутерококу, введені внутрішньовенно, здатні знижувати ризики розвитку серцево-судинних захворювань, зокрема підвищеного холестерину і частоти серцебиття. Є докази, що біоактивні речовини рослини можуть впливати на процес згортання крові, знижуючи ризик утворення тромбів у мозку (профілактика інсульту), а також сприяють регуляції артеріального тиску.
У клініці комбінація елеутерококу й женьшеню, яку давали пацієнтам із остеоартритом коліна (6 тижнів), показала покращення фізичної активності. Лабораторні досліди засвідчили значний протизапальний ефект елеутерококу, здатний зменшувати симптоми артриту.
Декілька досліджень показали, що елеутерокок ефективний у лікуванні діабету: корінь рослини здатен впливати на активність інсуліну й обмін глюкози в організмі, а також знижувати рівень глюкози у крові. Клінічні випробування описують його як потенційний природний засіб для зниження цукру (гіпоглікемік).
Народна медицина
У народній медицині корінь та інші частини елеутерококу використовують при захворюваннях нирок, хворобі Альцгеймера, підвищеному холестерині, втомі, м’язових болях, для полегшення побічних ефектів хіміотерапії, при бронхітах, туберкульозі, низькому рівні кисню в крові, нудоті та заколисуванні (морська хвороба).
У традиційній китайській медицині елеутерокок рекомендують при бронхіті й інших дихальних порушеннях, серцевих патологіях, ревматизмі. На Тайвані його застосовують при гепатитах та онкологічних захворюваннях. У народній практиці також відомий як антибіотик, противірусний засіб і потенційний засіб проти раку.
Активні речовини
У корені елеутерококу виявлено понад 35 сполук з очікуваною біологічною активністю. Найчастіше згадують пента- й тетрациклічні тритерпенові сапоніни, просапогенини, лігнани, кумарини, фенілкарбонові кислоти й ксантони. Основні речовини — фенілпропаноїд елеутерозид B (відома також як сірінгін), хлорогенова кислота, коніферилальдегід та його глікозид, похідні кавової кислоти; серед лігнанів — елеутерозид E, E2, сесамін, D, E1, кумарини (ізофраксидин, глікозид елеутерозиду B1), тритерпенові сапоніни (даукостерол, бета-гедерин, протопримулагенін), полісахариди (гетероглікани й елеутерани), стероли та ефірні олії. Мінеральний склад містить калій, фосфор і кальцій.
Дозування
Дозування елеутерококу залежить від проблеми, стану здоров’я і способу вживання. Таблетки чи капсули з порошком кореня елеутерококу — по 50–150 мг екстракту 1–5 разів на добу (за деякими даними для подолання втоми — до 1800 мг/день). Рідкий екстракт приймають по 1–5 мл 1–3 рази на добу. Сухий або подрібнений корінь рекомендовано вживати у дозі 0,5–4 г на день (залежно від джерела) впродовж 1–3 місяців у вигляді відвару чи настояного чаю. З елеутерококу також готують різні настоянки.