Ехінацея пурпурова

Загальні назви: Ехінацея пурпурова, ехінацея, пурпурова ехінацея, пурпурна рудбекія, рудбекія пурпурова, східна пурпурова ехінацея, декоративна рослина, Eastern purple coneflower, purple coneflower, Echinacea purpurea, rudbeckia purpurea, echinacea, міжнародні та латинські синоніми
Латинська назва: Echinacea purpurea
Походження: Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка
Короткий вступ
Ехінацея пурпурова цінується як декоративна та лікарська рослина. Вирощується для озеленення клумб, бордюрів і великих композицій разом із рослинами схожого виду. Сучасні сорти мають безліч варіацій забарвлення та відрізняються характером росту. Ехінацея – вкрай невибаглива багаторічна рослина, яка віддає перевагу сонячним ділянкам з добре дренованим ґрунтом, проте здатна зростати і на менш родючих, сухих або напівзатінених місцях. Розмножується насінням, діленням кущів чи кореневими живцями. Не рекомендується висаджувати ехінацею лише у тіні, але рослина витримує як періоди посухи, так і різні типи ґрунтів. Висаджувати триметрові екземпляри радять навесні або восени, коли ймовірність приживлення рослини найбільша. Для швидкого проростання насіння оптимальні великі перепади температур – наприклад, різниця між ранковою (+8°C) та денною температурою (+25°C) пришвидшує появу сходів.
Детальний опис
Ехінацея пурпурова – невибаглива рослина, яка підтримує імунну систему. Відомо з давнини корінним народам Північної Америки.
Ботанічна інформація
Ехінацея пурпурова (Echinacea purpurea) – багаторічна рослина, яка зазвичай досягає 1 метра у висоту (в окремих випадках – 120–160 см), має прямостояче стебло з жорсткою опушкою. Листки черешкові, ланцетні або яйцеподібні з пилчастими краями, обидві сторони листків опушені. Квітки складаються з окремих пурпурових язичкових пелюсток і трубчастих коричневих, розташованих на квітколожі, квітки двостатеві. Період цвітіння – з липня по вересень. Запилення відбувається за участю бджіл і метеликів.
Поширення та походження
Батьківщиною ехінацеї пурпурової є прерії Північної Америки. Індіанські племена використовували цю рослину протягом багатьох поколінь. Поширення у Європі й світі отримала завдяки популяризації знань про корисні властивості, які привернули увагу до цієї рослини.
Використання / дозування
У народній медицині ехінацею пурпурову традиційно застосовують при появі симптомів застуди, інфекцій верхніх і нижніх дихальних шляхів, інфекціях сечовивідних шляхів. Інші традиційні джерела вказують на доцільність використання при будь-яких захворюваннях органів дихання. Головною перевагою ехінацеї є допомога у випадках зниження імунітету та боротьби з переважно інфекційними процесами.
Корінні народи Північної Америки використовували ехінацею при багатьох захворюваннях – від простуди, нежитю, загоєння дрібних ранок і запалень до лікування зміїних укусів, статевих інфекцій чи шкірних проблем у коней. Компреси з ехінацеї прикладали до укусів комах або опіків. Жування кореню допомагало зменшити зубний біль або запальні процеси в горлі.
Екстракт ехінацеї використовували для полегшення болю і сухого кашлю. Наукові дослідження підтверджують, що активні речовини мають імуномодулюючий та протизапальний ефект, підвищують природний захист від патогенів.
Для зовнішнього застосування екстракт ехінацеї рекомендовано використовувати при тривало незагоюваних ранах і запальних захворюваннях шкіри. Є дослідження на тваринах, які вказують на потенційний легкий антидепресивний ефект ехінацеї завдяки впливу на концентрації нейромедіаторів у мозку.
- Активні речовини: До складу входять ефірні олії, піролізидинові алкалоїди, ефіри винної кислоти, полісахариди (стимулюють імунітет), аліфатичні й ізобутіламідні сполуки та дубильні речовини.
Дозування
Для профілактики у таблетках: 100–150 мг 1–2 рази на добу. При розвитку захворювання та збереженні симптомів – до 200 мг 3–4 рази на добу. Курс прийому – не менше 8 тижнів (контролюється індивідуально). Краплі ехінацеї: 15–20 крапель 3 рази на добу.
Для приготування чаю: 1–2 г сушеної трави чи кореня ехінацеї залити 250 мл окропу, настояти до 15 хвилин, процідити й пити теплою 2 рази на день. Відвар має бути свіжим. При приготуванні рекомендується уникати металевих предметів.
Для настойки рекомендується використання 60% спирту, у співвідношенні до 30–60% кореня ехінацеї у загальній масі. Можна готувати і зі свіжого соку листя або квітів холодним пресуванням із подальшою стабілізацією спиртом.