Душиця звичайна – Origanum vulgare

Загальні назви: Душиця звичайна, орегано, оріганум, дика майоранка, італійська трава, гірська радість, справжнє орегано, зелене золото, Origanum vulgare, oregano, wild marjoram, European oregano, латинські та міжнародні синоніми

Латинська назва: Origanum vulgare L.

Походження: Азія, Європа, Північна Америка

Короткий вступ

Душиця звичайна вирощується як кулінарна пряність, лікарська та декоративна рослина для рокаріїв і садів. Вимагає легких пісчано-глинистих ґрунтів і сонячного захищеного місця. Висівають з березня по квітень. Молоді рослини слід прополювати. Для кращого зростання рекомендовано легке підживлення вапняковим добривом. Душиця невибаглива, стрімко розростається, тому майже не потребує догляду. Для посилення утворення нових пагонів і загущення варто обрізати рослину після цвітіння до приблизно 7 см. Звертайте увагу на можливі алергії через укуси комах, бо рослина багата нектаром і приваблює метеликів, джмелів та бджіл.

Детальний опис

Душиця звичайна, або орегано, бадьорить розум, знезаражує, підтримує травлення, послаблює спазми та надає особливого смаку нашим стравам.

Ботанічна інформація

Душиця звичайна (Origanum vulgare) — багаторічна трав’яниста рослина родини глухокропивових (Lamiaceae). Виростає у висоту від 20 до 90 см. Листя зелене, нерідко з червонуватим відтінком, як і стебло. Цвіте у липні-серпні густими дрібними пурпурово-рожевими або іноді білими квітами. Силікати, які вивільняються під час цвітіння, дарують душиці приємний аромат. Збирають надземну частину рослини разом із квітами в липні-серпні.

Поширення та походження

Душиця відома ще як орегано, походить із середземноморського регіону та Азії. Назва «орегано» походить з грецької (орос — гора, ганос — радість, світло), тобто «радість гір», що пов’язано з тим, що на грецьких гірських схилах ця рослина повністю покриває місцевість, поширюючи аромат на великі відстані. Згодом душиця з Середземномор’я розповсюдилася майже по всій Європі. Росте також у Передній та Південно-Західній Азії, була завезена до Північної Америки.

Використання / дозування

Надземна частина душиці, відома як орегано, широко застосовується в кулінарії як смачна пряність. Особливо популярна в італійських стравах, таких як піца, а також є складовою прованських трав. Крім гастрономічного застосування, душиця з давніх часів має репутацію цінної лікарської рослини. Вона стимулює виділення жовчі, допомагає при шлункових і печінкових захворюваннях, підвищує апетит і полегшує травлення, нормалізує роботу шлунково-кишкового тракту. Рослина має протизапальні та антисептичні властивості — настої використовують для полоскань горла або ротової порожнини при запаленнях. Жування свіжої трави народна медицина радить при зубному болю. Антисептична дія також актуальна для зовнішнього застосування — обмивання, компреси на ділянки шкіри при грибкових інфекціях, укусах комах, ранах. Душиця дезінфікує і сприяє відходженню мокротиння, особливо ефективна при сухому подразнюючому кашлі. Завдяки властивості знімати спазми гладкої мускулатури є природнім спазмолітиком — допомагає при менструальних болях, а також при епілепсії.

Як свідчить назва, душиця впливає не лише на тіло, а й на душу. Це легке антидепресивне, що заспокоює нервову систему, покращує сон і настрій. У середньовіччі душицю цінували як рослину, що «проганяє злих духів». Висаджували її на могилах для спокійного сну померлих, вплітали у весільні вінки на щастя, вірили, що вона відганяє нещастя та приносить душевний спокій.

Активні речовини

У складі рослини: ефірні олії, дубильні та гіркі речовини, таніни, гумова смола, летка олія та інші компоненти. Найактивнішими складниками є тимол та карвакрол — потужні природні антисептики. Їх застосовували у Стародавньому Єгипті при муміфікації як консерванти; сьогодні — при виготовленні антисептичних засобів, зокрема для лікування шкіри, інфекцій у ротовій порожнині, у косметиці і фармації.

Дозування

Чай із душиці: 2 чайні ложки трави залити 0,25 л окропу, настоювати 15 хвилин, пити свіжим 1–2 рази на день. При шлункових проблемах — перед їжею. Можливо використовувати і як полоскання при запаленнях ротової порожнини чи мигдаликів.

Відвар для інгаляцій: 2 столові ложки сушеної трави додати у киплячу воду, інгалювати під рушником 10–15 хвилин.

Увага: Не виявлено жодних побічних ефектів; душицю можна використовувати і тривалий час.