Деревій звичайний – Berberis vulgaris

Детальний опис

Відома лікарська рослина з вираженими дезінфікуючими властивостями.

Ботанічна інформація

Деревій звичайний – це один із представників великого роду рослин із різноманітними характеристиками, включаючи диморфні гілки різної довжини. Цей листопадний кущ може досягати висоти від 1 до 5 метрів. Листя має довжину 1–10 см, просте, світліше знизу, часто впереміш із колючими видозміненими листками, які захищають рослину.

Жовті або помаранчеві квіти з’являються поодиноко чи зібрані у китицю по 20 квіток. Плід – дрібна ягода завдовжки 5–20 мм, подовжена або куляста, у стадії стиглості темно-червона чи темно-фіолетова, з восковим покриттям.

Поширення і походження

Деревій звичайний росте у помірному та субтропічному кліматі майже всього світу, окрім Австралії. Найбільше різноманіття видів у Південній Америці й Азії. Багато видів є автохтонами для Європи, Азії та навіть окремих регіонів Африки. Дотепер у дикому вигляді цей кущ зустрічається на більшості території Європи й Західної Азії.

Використання / дозування

З кореня, кори та стебел деревію одержували жовтий барвник. Найчастіше кущ використовують через високий вміст вітаміну C і завдяки характерному кислуватому смаку його ягід.

Століттями деревій використовували в Європі для кулінарних потреб, і донині плоди популярні у країнах Середнього Сходу, зокрема в Ірані (де відомі як зерешк або зерешк поло) в стравах із рисом і м’ясом птиці. На перських базарах його можна знайти сушеним, часто підсолоджують перед або під час приготування. У Росії плоди використовують у вареннях і джемах, у Польщі – як свіжі або термічно оброблені ягоди для десертів. Рослина й плоди містять токсичні сполуки, зокрема берберин.

У давнину шипи деревію застосовували для очищення золотих монет – вони не пошкоджували поверхню, але ефективно видаляли забруднення. Ягоди приваблюють багатьох видів метеликів і є цінним кормом для дрібних птахів, які сприяють поширенню рослини.

Дослідження

Невеликі дослідження доводять, що капсули із діючими речовинами деревію при регулярному вживанні протягом 4 тижнів сприяють зменшенню проявів акне у підлітків.

Поєднання діючих речовин деревію з антибіотиком метронідазол у формі крему допомагає боротися з бактеріальним вагінозом.

Ще одне дослідження виявило, що використання зубної пасти й гелевого екстракту деревію протягом 3 тижнів зменшує зубний наліт і запалення ясен.

За даними деяких джерел, діючі речовини деревію виявляють антиоксидантний, антидіабетичний, антибактеріальний, знеболювальний, гепатопротекторний та протираковий потенціал. Необхідні додаткові дослідження для розробки нових препаратів на його основі.

Традиційна народна медицина

У європейській народній медицині застосовують збір із додаванням деревію для зниження рівня цукру у крові при цукровому діабеті 2 типу (курс – 8 тижнів). Відоме застосування для поліпшення травлення, при закрепах чи проносах, а також при сечових інфекціях та проблемах з нирками.

Лікарі народної медицини радять комбінувати деревій з іншими травами при артритах, лихоманках, печії та серцевих недугах.

Одна з найдавніших згадок про використання деревію походить із ассирійських рукописів часів царя Ашшурбаніпала – рослину традиційно застосовували у медицині (включно з аюрведою). Згідно з аюрведичними канонами, рослина рекомендується при різноманітних інфекціях очей, вух та ротової порожнини, для зниження маси тіла, лікування дизентерії, геморою та прискорення загоєння ран.

Активні речовини

Сушені плоди деревію звичайного застосовуються у народній медицині. До складу входять тритерпеноїди, таніни, каротиноїди, білки, антоціани, десять фенольних сполук та ізохінолінові алкалоїди (берберин, бербамін, броліцин, колумбамін, оксіаконтин). Ягоди містять багато вітаміну C, K, A, кальцію, заліза, натрію, декстрози, фруктози, тартрату, лимонної кислоти, пектину й смоли.

Традиційне дозування

Деревій призначають у багатьох комплексних засобах для підтримки нормального травлення: рекомендовано вживати по 1–2 чайні ложки на день (наприклад, як приправу) або у вигляді відвару.