Чистотіл великий – Хелідоніум майус

Загальні назви: Чистотіл великий, чистотіл, бородавник, бородавочник, європейський чистотіл, велика ластовеня, Хелідоніум майус (Chelidonium majus), greater celandine, tetterwort, nipplewort, swallowwort, Bai Qu Cai, Chélidoine, Herbe aux Verrues, Verruguera, Schöllkraut, greater tetterwort, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Chelidonium majus

Походження: Африка, Азія, Європа, Північна Америка

Короткий вступ

Чистотіл великий природно трапляється на території України. Його вирощування нескладне: рослина віддає перевагу поживному ґрунту з достатньою кількістю азоту, рясному поливу та підвищеній вологості повітря. Зазвичай чистотіл добре росте в напівтіні, вздовж доріг, огорож або на присадибних ділянках.

Детальний опис

Трав’яниста рослина при травних розладах та для очищення печінки.

Ботанічна інформація

Чистотіл великий — це багаторічна трав’яниста рослина, яка досягає 30–120 см заввишки. Листя чистотілу довжиною до 30 см, яйцеподібне або лопатеве, з зубчастими краями, знизу рідко опушене та парно розташоване. Стебло також має легке опушення. Жовті квіти з’являються з травня по вересень у зонтикоподібних суцвіттях на довгих плодоніжках. Після цвітіння дозрівають дрібні чорні насінини у довгастих стручкоподібних коробочках. При пошкодженні надземних частин або листя виділяється характерний жовтогарячий сік (латекс).

Поширення та походження

Чистотіл великий поширений у помірних широтах Північної Африки, Європи (Середземномор’я) та частин Західної Азії. Трапляється від Канарських островів, Алжиру, Марокко, Португалії, Іспанії, Франції, Німеччини, Хорватії, Греції, Італії, Македонії, Болгарії, Словаччини, Литви, Латвії, Естонії, Голландії, Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Ірландії й Великої Британії та до Кавказу, Вірменії, Казахстану, Грузії, Ірану, Туреччини, Монголії та Сибіру. У Північній Америці інтродукований із XVII століття.

Використання / дозування

Як детоксикаційну й очищаючу рослину чистотіл великий знали ще з часів античних римських і грецьких лікарів (Пліній Старший, Діоскорид), які використовували його для полегшення зубного болю й очищення організму. Середньовічні травники, включаючи Джона Джерарда (1597 р.), цінували сік чистотілу за очищувальні властивості. У народній медицині корінь і надземні частини застосовують при закрепах, розладах травлення, очищенні печінки і жовчнокам’яній хворобі. Зовнішньо латекс чистотілу використовують при бородавках, натоптишах, дерматитах, для дезінфекції та загоєння ран.

Дослідження показали антибактеріальні та противірусні властивості екстракту чистотілу проти різних бактерій (Bacillus cereus, Staphylococcus aureus, Streptococcus mutans, MRSA, мультистійкі ентерококи) та вірусів (HIV-1, герпес- і поксвіруси). Має також протигрибковий ефект проти Candida albicans і грибків Fusarium oxysporum. Доведені протизапальні, жовчогінні, антисекреторні (зменшення кислотності шлунка), імуномодулюючі та антиоксидантні властивості, які сприяють захисту клітин печінки й травної системи.

У клінічних дослідженнях чистотіл великий у комбінації з іншими травами (солодка, ромашка, м’ята, ангеліка, розторопша) зменшував інтенсивність проявів гастроезофагального рефлюксу, болю у шлунку, спазмів, нудоти та блювання. Відзначено й позитивний ефект для нормалізації роботи жовчного міхура, зокрема при дискінезіях та жовчнокам’яній хворобі.

Чистотіл також досліджують на предмет протипухлинного ефекту — деякі його алкалоїди пригнічують активність теломерази, стимулюють апоптоз і блокують поділ ракових клітин. В експериментах з тваринами екстракт сприяв зменшенню розмірів пухлин, захищав печінку від токсичних ушкоджень і проявляв гепатопротекторний ефект.

У народній практиці чистотіл використовують у вигляді настоїв, відварів, екстрактів для внутрішнього та зовнішнього застосування: при бородавках, дерматитах, подагрі, свербежі, хронічному кашлі, артритах, спазмах, погіршенні апетиту, нерегулярних менструаціях, зубному болю. Одним із класичних способів є змазування свіжим соком проблемних ділянок шкіри або вживання відвару для очищення організму.

Діючи речовини

До складу входять алкалоїди ізохінолінового ряду (коптізин, сангвінарин, хелідонін, челеритрин, алокриптопін, протопін), флавоноїди, фенольні кислоти (включно із похідними кавової кислоти), стигмастерин, а також ферменти. Латекс містить протеолітичні ферменти та інгібітор протеаз хелідостатин.

Дозування

У народній фітотерапії традиційно рекомендують 1 чайну ложку подрібненої трави на склянку окропу, настоювати 5–10 хвилин. Можливо також використовувати пів чайної ложки на 250 мл окропу — приймати по 1–3 чашки на день протягом максимум 3 тижнів. При подразливому кашлі, астмі або судомах шлунка рекомендується пити 1 склянку відвару двічі на добу. При проблемах травної системи і болях — 1 мл екстракту 3 рази на день впродовж 4 тижнів у комбінації з іншими травами. Великі дози можуть бути токсичними, тому застосовувати чистотіл варто з обережністю та під наглядом фахівця.