Чилі та паприка

Загальні назви: Чилі, чілі, чилі перчик, перчик чилі, перцева стручкова, стручковий перець, пекучий перець, кайенський перець, паприка, феферон, кайенський чилі, Red Savina Habanero, Cayenne Gold, Naga Jolokia Bhut, Bird's Eye, Capsicum, Capsicum annuum, Capsicum frutescens, Capsicum chinense, чилі перец, chili pepper, chile pepper, chilli pepper, nahuatl, міжнародні, англійські та латинські синоніми

Латинська назва: Capsicum

Походження: Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Існує велика кількість видів і сортів чилі та паприки, які, попри різноманіття, вирощуються подібним чином. Незріла паприка зазвичай зелена, проте зрілі плоди можуть бути червоними або зеленими залежно від сорту. Незважаючи на американське походження, нині найбільшим виробником, експортером і споживачем чилі є Індія. Найбільше чилі в Індії вирощують у регіоні Гунтур штату Андхра-Прадеш, на який припадає близько 30% всього виробництва та близько 75% експорту.

Принципи вирощування однакові для всіх різновидів чилі, однак деталі догляду залежать від конкретного сорту. Кожен сорт потребує різних температур для пророщування насіння та різних умов поливу. Плоди, насіння і навіть листя відрізняються за розміром і формою. Рекомендується дізнатися особливості вирощування найпопулярніших сортів: Red Savina Habanero, Cayene Gold, Naga Jolokia Bhut, Bird’s Eye або Cayenne pepper.

У кліматичних умовах України чилі легко вирощувати, дотримуючись простих правил. Насамперед слід правильно проростити молоді рослини на початку року та дочекатися появи сім’ядоль. Оптимальна температура для пророщування – близько 28°C, і процес може тривати до двох місяців. Після цього саджанець пересаджують у невеликий горщик із родючим ґрунтом, щоб він вкоренився і звик до нових умов.

На початку весни (зазвичай у лютому–березні) рослину можна висадити на постійне місце у теплиці або відкритому ґрунті за умови, що ризик заморозків вже минув. Молоді рослини потребують достатньо тепла, світла і регулярного підживлення, надлишковий полив не рекомендований.

Детальний опис

Класичний плід рослини з гострим смаком, який підтримує зниження болю, холестерину та покращення травлення.

Ботанічна інформація

Різноманітні культури паприки різняться між собою, адже вони можуть існувати як багаторічні, іноді короткоживучі трав’янисті рослини, що сягають до 1 метра у висоту, однак зазвичай ростуть до 0,5–0,6 метра.

Квітки мають бліде, біле, біло-зелене чи жовто-зелене забарвлення вінчика, який поступово червоніє при достиганні плодів. Розмноження відбувається самозапиленням або запиленням комахами. Квіти двостатеві, цвітуть із серпня до вересня. Плід – невеличка ягода, що росте вертикально, має еліпсоїдну, дещо списоподібну форму, у середньому завширшки кілька міліметрів і довжиною близько 5 мм.

Поширення та походження

Чилі вирощувалося корінним населенням Америки ще за 6 тисячоліть до нашої ери. Це одна з найдавніших культур, яку культивували індіанські племена. Сьогодні чилі активно вирощують у субтропічних регіонах Азії (Індія, Японія, В'єтнам, Китай), Африці, Північній (Мексика) і Південній Америці, а також у країнах Європи, особливо в Угорщині та на Балканах.

Під час епохи колонізації португальські купці поширили чилі по всьому світу як цінну торгову спецію. В Індії чилі стало невід’ємною частиною гострої місцевої кухні, звідки швидко поширилося через Османську імперію до Угорщини, де з нього створили власну приправу – мелений перець (паприку).

Використання / дозування

Гострий смак, завдяки якому чилі цінується у кулінарії та медицині, зумовлений головно вмістом капсаїцину. Окрім того, чилі містить вітамін C, бета-каротин, які у сукупності з іншими сполуками підсилюють апетит. Комплекс речовин чилі сприятливо впливає на стан травної системи та підтримує здоров’я шлунка.

Чилі позитивно впливає на травлення (іноді навіть ефективніше, ніж перець). У традиційних кулінарних практиках його додають до страв для покращення травлення і засвоєння важких страв. Корисно додавати чилі у їжу, яка може бути зіпсована (особливо актуально для азійської кухні), адже цей перець зміцнює слизову оболонку кишечника і знищує бактерії, що можуть спричиняти діарею. У традиціях, зокрема, індійської медицини, чилі використовується як афродизіак.

Однією з тих властивостей капсаїцину, яка наразі лише досліджується, є здатність знищувати неконтрольовано розмножувані клітини (ракові клітини). Деякі дослідження вказують, що капсаїцин за певної концентрації може перешкоджати розвитку пухлин. Проте ці ефекти потребують додаткової наукової перевірки та деталізації щодо різних видів раку. З дослідження Каліфорнійського університету відомо, що капсаїцин (у невказаній концентрації) може запобігати раку простати у мишей та людських клітинах.

Капсаїцин також проявляє значний ефект під час схуднення: речовини чилі стимулюють багато нервових закінчень, можуть помірно пригнічувати апетит (особливо до жирної їжі) і прискорювати обмін жирів та вуглеводів. Капсаїцин покращує перистальтику кишечника і стимулює секрецію слизової кишківника. У 10 г спеції міститься близько 4 ккал, вона багата на вітаміни C та A. Дані досліджень засвідчили, що капсаїцин не спричиняє і навіть запобігає появі виразок шлунка.

Варто згадати й стимуляцію ендорфінів під впливом капсаїцину, що надає відчуття задоволення і підвищує настрій. Традиційна медицина різних культур використовує чилі для покращення кровообігу, лікування тромбозів і варикозного розширення вен, зниження рівня кров’яного цукру та підтримки легких форм діабету. Капсаїцин також знижує рівень жиру у судинах, запобігаючи утворенню тромбів і підтримує здоров’я серцево-судинної системи.

Комплекс сполук чилі сприяє нормалізації жирового обміну, зниженню концентрації глюкози і гармонізації вуглеводного обміну. Також доведено зменшення потреби в калоріях завдяки впливу на терморегуляцію і енергетичний обмін.

У дослідженнях підтверджено антиоксидантну дію і зменшення симптомів запалення, особливо при лабораторних експериментах на мишах і хворих добровольцях. Багато сучасних лікарських препаратів із капсаїцином використовують для полегшення болю і помірно послаблення запалення. Також відмічено, що у визначених дозах чилі стимулює ріст волосся (доведено на тканинних культурах), і деякі засоби для стимулювання волосся містять ці речовини.

Передозування чилі може спричинити подразнення шлунково-кишкового тракту, а також дискомфорт в сечостатевій системі. У разі надмірного вживання чилі як першу допомогу рекомендується вживання молока, адже капсаїцин розчиняється у жирах. Якщо людина має непереносимість молочних продуктів, можна скористатися напоями з етанолом, оскільки капсаїцин розчиняється й у спирті.

Активні речовини

Чилі багате на біологічно активні речовини, з яких найважливішу роль відіграє алкалоїд капсаїцин (зосереджений переважно у насінні та внутрішніх прожилках плодів). Крім того, плоди мають високий вміст вітаміну C (навіть більше, ніж у цитрусових), бета-каротину (провітаміну A), вітамінів групи B (особливо B6) і антиоксиданту вітаміну E. Серед мікроелементів особливо важливі калій, магній і залізо.

Дозування

Чітких правил дозування не встановлено, адже це спеція, яку кожен додає у їжу за власним смаком і потребами. Для досягнення терапевтичного ефекту важливо регулярне вживання! При локальному використанні (у пластирах, мазях із капсаїцином) слід суворо дотримуватися рекомендованої концентрації (близько 3%, вища концентрація спричиняє значне печіння); дія може тривати до 10 годин поспіль.