Чорнушка посівна – Нігела сатива

Загальні назви: Чорнушка посівна, чорний кмин, єгипетський чорний кмин, чорнушка, посівна чорнушка, нигелла (Nigella), нігела, римський кмин, dzhira, чорне насіння, золото фараонів, чорне прянощі, cumin, black-caraway, Nigella sativa, Cheveux de Vénus, Upakuncika, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Nigella sativa

Походження: Африка, Азія, Європа

Короткий вступ

Чорнушка посівна — однорічна рослина, що зазвичай проходить повний цикл життя — від проростання до цвітіння та дозрівання — за один рік. Розмножується чорними насінням, які утворюються після цвітіння в характерних «маковках». Ця невибаглива рослина надає перевагу сухим вапняковим ґрунтам на сонячних місцях. Висівається на постійне місце навесні або восени, а грядки вкривають на зиму. У дикій природі України чорнушка посівна зустрічається рідко й вважається зникаючою, хоча за законодавством розглядається як польовий бур’ян, тому не є захищеною. Її можна вирощувати практично повсюди, а дехто культивує її у садках задля декоративної привабливості.

Детальний опис

Магічно лікувальна рослина з Азії, що широко використовується і на кухні!

Ботанічна інформація

Чорнушка посівна (Nigella sativa) — це прямостояча однорічна трава, що досягає висоти 20–30, іноді до 60 см. Листки розсічені, з тонкими сегментами-лініями. Квітки мають форму зірки, складаються з п’яти загострених, серцеподібних білих або блакитних пелюсток, які розташовані на кінцях стебла та пагонів. У центрі розташовані довгі тичинки, оточені кількома шарами двогубих, стеблових нектарників. Після цвітіння утворюється коробочка, наповнена чорними насінинами, завдяки яким рослина й отримала назву (лат. Nigellus — «чорний»). У природі зустрічається близько 25 різних видів роду чорнушка.

Походження та поширення

Чорнушка посівна походить із Південної й Південно-Західної Азії, звідки поширилась у Середземномор’ї та на Балканах. Сьогодні є популярною спецією на Близькому Сході, в Туреччині та Індії. Зустрічається по всій Європі (за винятком північних регіонів), зрідка трапляється й в Україні.

Використання / дозування

Завдяки своїй невибагливості чорнушка широко культивується для оздоблення садів, а головне — як пряність і цінний компонент народної медицини. Люди застосовують насіння понад 2000 років, і кажуть, що олією з чорнушки користувалася сама Клеопатра, а її насіння знайшли у гробниці фараона Тутанхамона. Про цілющі властивості чорнушки згадують у творах Авіценни, Діоскорида, Гіппократа, Парацельса, Матіолі, Хільдегарди Бінгенської. Сучасне використання базується також на традиціях аюрведи, китайської та тибетської медицини.

З чорнушки роблять водний настій або відвар для пиття. Відвар на червоному вині має потужніший ефект. Смажене чи свіже насіння використовують як приправу — воно входить до складу суміші карі, підходить до хліба, сирів, салатів і багатьох страв балканської та середземноморської кухні. Особливо цінним вважається холодновіджата олія із насіння чорнушки. Смак насіння легенько пекучий (нагадує суміш цибулі, маку й перцю), ним замінюють перець або кмин у кулінарії.

Квіти чорнушки дуже декоративні, тому часто зустрічаються в садових композиціях, сухих букетах і флористичних аранжуваннях. Для терапевтичних цілей використовують саме насіння — їх молють, тиснуть, запарюють чи обсмажують. Широкий спектр застосування обумовлений багатим складом активних речовин.

Подрібнене насіння чорнушки благотворно впливає на жовчний міхур, стимулює вироблення травних соків, зменшує метеоризм, допомагає при спазмах шлунка, кишківникових розладах, болях при менструації, а також у лікуванні диспепсії та інших проблем із травленням.

Деякі речовини діють гіпотензивно (знижують тиск), протиракові (антиканцерогенні), детоксикаційно (рекомендовані при хіміотерапії), нормалізують рівень ЛПНЩ холестерину і цукру в крові, діють як природні імуномодулятори, антидепресанти, анальгетики, протизапальні засоби, а також прискорюють метаболізм.

Лабораторно і клінічно (in vitro та in vivo) доведено антибактеріальні, протигрибкові та антиоксидантні властивості чорнушки посівної, зокрема у випадках стійких до антибіотиків штамів (наприклад, Staphylococcus aureus чи Helicobacter pylori), при шкірних мікозах, і навіть на тваринних моделях діабету та артриту. Прийом екстракту сприяє зниженню глюкози в крові, підсилює секрецію інсуліну, допомагає регулювати ліпідний і вуглеводний обмін.

Народна медицина рекомендує чай із чорнушки при кашлі, нежитю, бронхіті, розладі шлунка, коліках, проносах, харчових отруєннях, паразитах у кишківнику. Зовнішньо олія наноситься при алергіях, екземах, грибкових ураженнях, акне, пелюшковому дерматиті, псоріазі та для догляду за яснами. Завдяки антивірусним, антибактеріальним і протигрибковим якостям чорнушка застосовується також як діуретик, антигіпертензивний, антиоксидантний, гепатопротектор, імуномодулятор, протираковий, антидіабетичний, анальгетичний засіб.

Активні речовини

Насіння чорнушки містить близько 100 фармакологічно активних сполук: найбільш цінні — мелантин, конігегелін, альфа-гедерін, дамасцен, тімохінон, дитімохінон, p-цімен, карвакрол, 4-терпінеол, анетол, лонгіфолен, бета-ситостерол, тімол, альфа-пінен, а також жирні кислоти: стеаринова, пальмітинова, олеїнова, лінолева, арахідонова, міристинова й фолієва. Присутні алкалоїди нігеліцимін і нігеліцимін-N-оксид, піразолові похідні, вітаміни A, B1, B2, B3, B9, D, E та мінерали: залізо, мідь, калій, цинк, кальцій, фосфор, а також важливі ненасичені жирні кислоти Омега-3 і Омега-6.

Дозування

Для приготування чаю або настою змішати 5 г насіння чорнушки з 0,5 л гарячої води, настояти 15 хвилин, процідити та поступово випивати протягом дня. При підвищеній кислотності шлунку або при печії протягом 5 днів приймати по 1 столовій ложці олії чорнушки разом зі склянкою молока 3 рази на добу. Чайну ложку насіння чорнушки можна змішати з 10 краплями оцту, щоб створити розчин для змазування ясен (2 рази на день). При застудах вживають відвар або чай із чорнушки разом з трав’яним чаєм і медом. Для полегшення симптомів астми або кашлю чорнушку додають у йогурт. При проносі — чорнушку приймають із вареним рисом.