Чабер садовий – Satureja hortensis

Загальні назви: Чабер садовий, чабер, саторія, саторка, сатурейя, саторка городня, чебер, щубрик садовий, щчибрик, Сатурейя городня, Czaber ogrodowy, Summer savory, Sommer-Bohnenkraut, La ajedrea de jardín, Satureja hortensis, Чабер садовый, міжнародні та латинські назви

Латинська назва: Satureja hortensis

Походження: Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Чабер садовий легко вирощувати як на городі, так і в квартирі чи на балконі. Найкраще росте на сухому, сонячному та теплому місці, захищеному від вітру. Розмножується насінням, живцями стебел і верхівок, іноді ділять кущі навесні або восени. Насіння проростає в ґрунті протягом близько 2 тижнів. Найкраще росте на пухких, гумусних, супіщаних ґрунтах із гарним дренажем, у нашому кліматі зазвичай підходять бурі ґрунти та чорноземи, а важкі, перезволожені або глинисті ґрунти не підходять. Чаберу не потрібно багато вологи, при надлишковому поливі він гниє. Найліпше вносити фосфорні добрива восени. Завдяки яскравому аромату чабер рекомендується вирощувати біля грядок із капустою чи іншими хрестоцвітими, оскільки його запах відлякує попелицю.

Листя чабру можна зрізати поступово. Збирати всю рослину краще від липня на висоті 5–10 см від землі, а вдруге – у вересні, зрізаючи ще вище. Свіжий чабер слід споживати якнайшвидше, а для зберігання покласти до холодильника. Сушити потрібно у тіні, у провітрюваному приміщенні при температурі до 35°С без перевертання – так аромат і смак рослини посилюються.

Детальний опис

Чабер садовий – універсальна пряна та лікарська рослина: допомагає травленню, захищає від молі, додає пряності у страви та, за переказами, оживляє навіть любовне життя.

Ботанічна інформація

Чабер садовий (Satureja hortensis) – однорічна ароматна рослина, яка виростає до 30 см, часто з фіолетовим відтінком. Стебло розгалужене, у нижній частині частково дерев’яніє, зазвичай голе і забарвлене у фіолетові тони. Листки темно-зелені, ланцетні, вузькі, короткочерешкові. Малі колосоподібні квіти найчастіше бузково-фіолетові, рідше білі. Коріння – мичкувате, розгалужене. Рід чабру включає близько 30 видів, більшість із яких поширені у субтропіках і помірному кліматі.

Походження та поширення

Батьківщина чабру – Середземномор’я, південно-східна Європа та теплі регіони південно-західної Азії. З Раннього Середньовіччя ця пряність поширилася у Франції, Німеччині, Болгарії, Ірані та Росії. Традиційно чабер вирощують у Болгарії, Франції, Німеччині, Росії, США; у Польщі, Чехії та Словаччині культивують лише обмежено.

Використання / дозування

Чабер здавна використовують як універсальну приправу: він додає пікантності стравам і може замінити перець людям, яким протипоказаний цей продукт. Його гострий, пряний запах і смак чудово поєднується із жирними стравами, м’ясом, начинками, супами, овочевими салатами, грибами, рибою, яйцями, а також маринованими огірками, грибами та капустою. Входить до складу знаменитих сумішей, таких як "прованські трави", а в Болгарії – приправи «чубриця». У французькій кухні часто присутній у «букет гарні». Раніше, до появи перцю, саме чабер надавав гострого смаку соусам і м’ясу, римляни маринували його у винному оцті.

Олія чабру містить ефірні сполуки – карвакрол, гама-терпінен, цімен, альфа-терпінен, мірцен; також присутні поліфеноли, флавоноїди, дубильні речовини, смоли, мінерали, гіркоти. Ефірна олія широко використовується у медичній, косметичній та харчовій промисловості, для виготовлення лікерів, вермуту, у парфумерії.

У народній медицині чабер застосовують для покращення апетиту (стимулює секрецію шлункового соку), при здутті живота, спазмах, метеоризмі, нудоті, коліках, діареї, а також як спазмолітик та дезінфікуючий засіб для органів травлення. Ефірна олія володіє антисептичними, антимікробними, антибактеріальними, протигрибковими та протизапальними властивостями. При болю у горлі готують полоскання або компреси із відвару чабру, а гамма-терпінен діє як антиоксидант. Відвари також використовують для промивання жирної шкіри завдяки в’яжучим і дезінфікуючим властивостям.

У клінічній фітотерапії ефірна олія проявляє протикашльову дію (анти-тусивну), допомагає розріджувати й виводити мокротиння (експекторант), знезаражує органи дихання. Чабер також допомагає при загоєнні ран, укусах комах, герпесі, мінімізує прояви укусів ос.

Чабер відомий як м’яке афродизіакальне і тонізуюче зілля. Його застосовували для підвищення лібідо, при імпотенції, статевій слабкості, а також для зняття втоми у старшому віці (наприклад, настоюючи у червоному вині). Знаходить застосування при спрагі у діабетиків, діє як помірний діуретик.

Особливості дозування

Точних терапевтичних доз у сучасній науковій літературі немає, тому рекомендують поміркованість. Традиційний спосіб: 1 чайну ложку сушеної рослини залити 200 мл холодної води, довести до кипіння, настояти 10 хвилин, процідити, пити 2–3 рази на день до їди. Чай: 1 чайну ложку залити склянкою окропу, настоювати кілька хвилин, пити при проблемах із травленням, полоскати горло при ангіні та афтозних ураженнях, робити примочки на шкіру при порізах, мікозах, герпесі тощо. Оцет/олія: 1 л якісного оцту злегка підігріти, залити у скляну посудину зі свіжими гілками чабру, настоювати 2 тижні, можна додати часник, м’яту, кріп та інші ароматичні рослини.

У фольклорі чабер використовують у стравах балканської кухні («Плескавіца», «Балканська капама», «Буйабес») для надання особливого смаку.

Застереження
Чабер заспокоює, урівноважує серцевий ритм і може знижувати тиск, що корисно при гіпертонії. Деякі джерела вказують, що у рідкісних випадках він може підвищувати тиск, тому при серцево-судинних захворюваннях перед прийомом варто проконсультуватися із лікарем.