Бру́сквіня звича́йна – Prunus persica

Бру́сквіня звича́йна – Prunus persica

Загальні назви: Брусквіня, брусквіня звичайна, персик, персик звичайний, персиціна, персикове дерево, прасковія, праскулка, персик садовий, нектарин, Prunus persica, персикове дерево, peach, pêche, pfirsich, pesco, brzoskwinia, melocotonero, duraznero, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Prunus persicia (Prunus persica)

Походження: Азія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Бру́сквіня звича́йна найкраще росте на легких, родючих, гумусних і добре зволожених, нейтральних або злегка кислих ґрунтах (pH 6.0–7.5). Рослина вимагає багато світла та тепла. Оптимальне місце для посадки – сонячне, з середньорічною температурою близько 8 °C і середньою температурою у червні понад 18 °C. Для повноцінного урожаю рекомендована кількість опадів становить 450–550 мм на рік. Весною та влітку, особливо в період збору врожаю, необхідно рясно поливати. Перед садінням саджанець витримують у воді 12–24 години. Висаджують у шаховому порядку з відстанню не менше 4×2 або 3×3 м. Більшість сортів бру́сквіні звича́йної – самозапильні. Після висаджування обрізають стовбурець та скорочують пагони на 2/3, залишаючи 4 основних бічних гілки. На другий рік формують до 6–8 гілок, центральні пагони видаляють. Сортів багато, дозрівають з кінця травня до вересня. Найкраще збирати стиглі плоди вручну обережно, оскільки зірвані недостиглі плоди вже не дозріють. Опале або пошкоджене плодове краще компостувати.

Детальний опис

Древнє дерево з плодами, що піднімають настрій, підтримують здоров’я шкіри, сприяють схудненню та очищенню організму.

Ботанічна інформація

Бру́сквіня звича́йна – популярне плодове дерево, у дикій формі зустрічається і як низько-кущова рослина (30–50 см). У садах і на присадибних ділянках виростає до 3–5 м, зрідка навіть до 9 м. Листопадне дерево, що живе до 18–20 років, має вузький низький стовбур із розлогою чашоподібною кроною. Кора брусквіні спочатку гладка, сіро-коричнева, з віком вкривається тріщинами. Листки вузьколанцетні, завдовжки 5–15 см, до 4 см завширшки, з ніжно-пильчастим краєм і черешком до 1,5 см.

Брусквіня прикрашає сад пишним цвітінням із березня по травень. Листочки квітів 2–4 см, білого та червоного відтінків. Зав’язь вкрита ніжними молочними волосками. Особливістю є два різновиди плодів: 1) справжня брусквіня – округла, бархатисто-окуйовидна кістянка діаметром 4–8 см, стигла – рожево-червона з оранжевою м’якоттю, кісточка дрібно-борозниста й легко відділяється; 2) нектарин – абсолютно гладкий, блискучий плід, що нагадує сливу, з кісточкою, яку також легко відокремити від м’якоті.

Поширення та походження

Археологічні розкопки у східному Китаї, провінція Чжецзян (2015 рік), виявили стародавні скам’янілі кісточки брусквіні – датуванням понад 7 500 років. Дослідники вважають, що ще у ті часи люди вдосконалювали селекцію для більших врожаїв. Подорож із Китаю до Європи брусквіня почала за часів Олександра Македонського: звідти – у Грецію, потім через Персію (сучасний Іран), де її помилково вважали місцевим фруктом. Відтоді до римлян дійшла під назвою “перське яблуко” (malum persicum), а сама латинська назва (Prunus persica) досі нагадує про цей шлях. У Європі перші згадки про сади – з 11–12 століть, а техніку щеплення успадкували від римлян.

Великомасштабне вирощування у Східній Європі почалося з 60-х років XX століття, насамперед із сортом Redhaven, стійким до помірного клімату. Найбільші виробники тепер – країни зі спекотним кліматом Середземномор’я та окремі штати США.

Використання / дозування

Брусквіня – універсальний фрукт у кулінарії та харчовій промисловості: ароматний сік, смачна добавка до лимонадів, морозива, жувальних гумок. З неї виготовляють джеми, повидла, чатні, фруктові пюре, а також заморожують або консервують у вигляді сиропу. Плоди маринують до м’ясних страв, запікають із м’ясом, додають у пироги та випічку. Напій “брусквівка” і традиційний німецький лікер “Persiko” – також із цих плодів.

Брусквіня – відомий дієтичний продукт: містить 88% води, низькокалорійна (52 ккал/100 г), багата на харчові волокна, вітаміни (особливо С, бета-каротин/А, В1, В2, В3, Е, фолієва кислота), калій, магній, цинк, залізо та мінімум білка й жирів. У складі – яблучна, лимонна і фолієва кислоти, антиоксиданти, легкозасвоювані цукри (преважно сахароза і декстроза). Завдяки великій кількості клітковини плоди делікатно послаблюють, очищують кишечник, сприяють підтримці здорового травлення, зменшують відчуття голоду, ідеальні для дієт та харчування діабетиків (у розумній кількості).

Овочеві кислоти захищають шкіру від оксидативного стресу, підвищують пружність і зволожують (еластин, колаген) – походження вислову «обличчя, як брусквінка». Розведена есенція – чудова основа для домашнього мила, солей, кремів і масок. Цинк пришвидшує загоєння, уповільнює перебіг акне, дерматитів, екземи й псоріазу. Лимонна кислота знищує бактерії, грибки та цвіль, тому плід корисний і для вагітних (через фолієву кислоту, краще починати вживати ще до зачаття).

Користь для серця: покращує ритм, зміцнює капіляри, знижує ризик судинних подій (мігрень, інсульт), завдяки магнію та калію, вітаміну С. Магній особливо цінується для підтримки психоемоційного балансу (разом із ніацином), зниження стресу і покращення сну. Залізо підвищує розумову працездатність, що особливо корисно дітям.

Народна медицина

Брусквіні приписують цілющий вплив на красу, найперше — завдяки її смаку та формі, що нагадує жіночу округлість і викликає посмішку.

Обмеження

Природний бета-каротин (провітамін А) безпечний, проте синтетичні та фармацевтичні форми вітаміну А у високих дозах у період вагітності можуть бути шкідливими (проконсультуйтеся з лікарем). Також уникати вживання великих кількостей кісточок, у яких є сполуки, що можуть утворювати ціаністий водень. Надмір спожитої лимонної кислоти може пошкоджувати зубну емаль.

Активні речовини

Плоди містять близько 88% води, харчові волокна, цукри (сахароза, декстроза), органічні кислоти (лимонна, яблучна, фолієва), мінерали (натрій, магній), вітаміни (С, Е, каротиноїди, групи В). Барвник каротин захищає від шкідників, ксантофіл — від утворення вільних радикалів.

Дозування

Оптимальна безпечна добова доза для брусквіні не встановлена, оскільки це харчовий продукт. Для косметичної маски: добре помити та видалити кісточку з плоду, м’якоть розім’яти, додати збитий білок і сік із половини лимона. Нанести на чисту шкіру, накрити рушником, змоченим гарячою водою. Через 20 хвилин змити теплою водою та нанести зволожуючий крем. Маска звужує пори, розгладжує шкіру, надає їй ніжності та м'якості.