Благовичник кулястоплідний – евкаліпт

Детальний опис

Справжнє диво для очищення повітря та полегшення болю й нежитю.

Ботанічна інформація

Благовичник (евкаліпт) може мати форму як куща, так і великого дерева – це залежить від умов зростання. Великі дерева сягають 30–60 метрів, а деякі навіть понад 60 метрів. Дерева часто мають один головний стовбур, проте багато різновидів евкаліпту формують декілька стовбурів і виростають не вище 10 метрів. Кущоподібна форма благовичника досягає максимум 1 метра й зустрічається в екстремальних природних умовах.

Евкаліпт – друге за висотою дерево світу після секвойї, а деякі окремі особини живуть до 400–600 років.

Це ароматні, вічнозелені рослини з простими, цільнокраїми, супротивними або черговими, черешковими або сидячими листками. Листкова пластинка містить розсіяні залози з ефірною олією. Кора евкаліпту буває гладка, шорстка, волокниста чи луската. Квіти двостатеві, зібрані в зонтикоподібні суцвіття, запилюються комахами. Плід — дерев’яниста коробочка з численним насінням.

Поширення і походження

Переважна більшість благовичників походить з Австралії, Тасманії й кількох островів на північ від Австралії. Деякі види також ростуть у Папуа Новій Гвінеї та на островах Південно-Східної Азії, а решта є ендеміками Австралії й Тасманії. Рослина зустрічається у різних біотопах – від тропічних лісів до гірських районів і навіть пустель.

У деяких частинах австралійського ландшафту вони панують, а завдяки штучному насадженню поширились і благополучно зростають у тропічних та субтропічних регіонах світу. В окремих країнах евкаліпт навіть вважається інвазійною рослиною. Це одна з найпоширеніших для насаджень деревних порід у світі, її можна зустріти у Східній Індонезії, на Філіппінах, а з 1996 року — у великих плантаціях Бразилії, Індії, Південній Африці, Китаї, Чилі, Марокко, Португалії та Іспанії.

Використання / дозування

Перші письмові згадки про евкаліпт у Європі з’явилися завдяки мореплавцям експедиції Джеймса Кука з Австралії у XVIII столітті. Англійські ботаніки одразу описали і класифікували евкаліпт. Згодом рослина була висаджена в Іспанії, а вже через десяток років з'явилися перші промислові плантації.

Деревина і целюлоза

Евкаліпт вирощують як джерело деревини, целюлози та ефірної олії. Його використовують для заліснення й рекультивації ландшафтів, як декоративну рослину і для затінення. Деревина використовується у будівництві, для виготовлення меблів, підлогового покриття і парканів.

Евкаліпт — важливий постачальник целюлози, що широко використовується у целюлозно-паперовій промисловості (виробництво картону, офісного та туалетного паперу, текстилю). Супутні продукти — лігнін, геміцелюлоза, паливна деревина. У звичайному офісному папері до 55% целюлози може мати евкаліптове походження.

Ефірні олії

Першим австралійським експортним продуктом була саме евкаліптова олія. Спершу її отримували з виду Eucalyptus piperita, що нагадував запахом м’яту. Згодом до виробництва залучили інші види, й ефірна олія евкаліпта використовується для виготовлення дезодорантів, седативних і дезінфікуючих засобів. Деякі інші види дають олії, багаті на цинеол та цитраль.

Олію призначають при бактеріальних і паразитарних поверхневих інфекціях і урогенітальних захворюваннях. Каплі евкаліптової олії додаються до ванни для релаксації та очищення дихальних шляхів, у невеликих кількостях її додають до пастилок від кашлю, зубних паст і назальних крапель. Олія також є ефективним репелентом від комах.

Сучасна медицина

Евкаліптова олія володіє потужною антимікробною і протизапальною дією, тому активно використовується в сучасній медицині. Деякі її компоненти проявляють антибактеріальні властивості (особливо проти Staphylococcus aureus), а також протигрибковий ефект. Виявлено, що ефірна олія діє і як інсектицид проти личинок комарів.

Евкаліптол (1,8-цинеол), одна з основних діючих речовин, допомагає розріджувати слиз при захворюваннях дихальних шляхів, і може знижувати потребу у стероїдній терапії в хворих на астму. Оригінальні дослідження також свідчать, що поєднання евкаліптолу, витяжки з сосни та лайма, при застосуванні у вигляді крапель, за два тижні може суттєво зменшити прояви бронхіту та знизити збудження легеневого запалення.

Дослідження показали, що розчин евкаліптової олії (0,3–0,6%) сприяє зменшенню зубного нальоту за умови належної гігієни порожнини рота. Жувальна гумка з екстрактом евкаліпта (0,4–0,6%) може зменшувати запалення ясен і освіжити дихання.

Зовнішнє нанесення комбінації евкаліпта й м’яти в спиртовому розчині не знімає головний біль, але допомагає розслабитися і поліпшити концентрацію.

Жування листя евкаліпта може сприяти зниженню рівня глюкози в крові, але слід контролювати цей показник, особливо якщо паралельно приймаються цукрознижувальні ліки.

Народна медицина

Евкаліпт широко використовується у традиційній медицині аборигенів Австралії. Листя й кора застосовуються при застудах, грипі, зубному болю, лихоманці, діареї, укусах змій та інших проблемах. Смолу з пошкодженого стовбура прикладали до відкритих ран для дезінфекції та пришвидшення загоєння; іноді її вживали й внутрішньо.

Традиційне використання евкаліпта розповсюдилося й на деякі країни Європи. Сухе листя інгалюють при астмі, вдихання парів допомагає при респіраторних захворюваннях та застуді. У Китаї екстракт евкаліпта дають для зменшення болю, лихоманки та запалення.

У народній медицині різних народів олія евкаліпта допомагає при акне, кровотечах ясен, опіках, обробці зовнішніх травм. Деякі народні цілителі рекомендують її при цукровому діабеті, для компресів при лихоманці, для внутрішнього використання при захворюваннях печінки, жовчного міхура й при зниженні апетиту.

Обмеження

Листя евкаліпта можна приймати внутрішньо в невеликих дозах згідно з рекомендаціями, не очікуючи виражених побічних ефектів. Інформації про наслідки перевищення рекомендованої дози недостатньо, рекомендується дотримуватись інструкцій виробника або проконсультуватися з лікарем чи фармацевтом.

Чисту евкаліптову олію рекомендовано перед нанесенням на шкіру розбавляти; використання концентрованої невиправдане. Відомі випадки побічних ефектів з боку нервової системи при надмірному використанні концентрованої евкаліптової олії.

Застосування ефірної олії евкаліпта внутрішньо також може бути ризикованим — приймання 3,5 мл концентрованого масла може бути смертельно небезпечним. Ознаки передозування: біль у животі, запаморочення, біль у м’язах, задишка, нудота, блювання, діарея.

Вагітні, жінки, що годують та діти

Даних щодо загальної безпечності евкаліптової олії для цих груп недостатньо, тому її використання бажано погоджувати з лікарем або фармацевтом. Зовнішнє застосування у дітей допустиме у невеликих кількостях, якнайкоротший час і тільки для здорових дітей віком від 3 років.

Активні речовини

Благовичники містять величезний спектр біологічно активних сполук: найбільше — ефірних олій, терпенів, трикетонів і ацілфлороглюцинолів. У складі ефірної олії евкаліпта переважає евкаліптол (1,8-цинеол), який має протизапальну дію. До інших монотерпенів належать лімонен, п-цимен, альфа-терпінеол, альфа-феландрен, піперитон.

Інші види евкаліпта містять кріптон, нераль, воміфоліол, додаткові монотерпени й, наприклад, гераніаль. Серед сесквітерпенів — аромадендрин, еудесмол, глобулол, віридіфлорол; також присутні флавоноїди (наприклад, рутин), дубильні речовини, тритерпени, глюкоестери й ціаногенні глікозиди.

Дозування

Для інгаляцій рекомендується залити половину жмені листя окропом і настоювати 10 хвилин. Умочений рушник накласти на голову і вдихати пари 5 хвилин. Процедуру повторюють вранці й ввечері. Аналогічно, з допомогою паперового конуса можна прикладати пари при запаленні вух.

Для полоскання порожнини рота та зняття болю в горлі: 1 столову ложку листя залити 200 мл окропу, настоювати 15 хвилин. Для ванни — 3 жмені листя залити 3 літрами окропу, настоювати 60 хвилин. Ванна має тривати 10–15 хвилин і може повторюватися 3 дні поспіль.

Масажне евкаліптове масло готують шляхом змішування 2 столових ложок рослинної олії та 3-5 крапель ефірної олії евкаліпта. Сумішшю натирати грудну клітку при нежитю, кашлі чи утрудненому диханні. Для масажу хворих м’язів і суглобів використати удвічі більше ефірної олії в тій самій кількості базової олії.