Баобаб – Адансонія пальчаста

Загальні назви: Баобаб, адансонія, дерево життя, мавпячий хліб, дерево догори дриґом, мована, креметарт (kremetart), кука (kuka), себой (seboi), шимуву (shimuwu), мувхуйя (muvhuya), dead-rat tree, monkey-bread tree, upside-down tree, Adansonia, Baobab Tree, латинська синоніміка та міжнародні назви
Латинська назва: Adansonia digitata (baobab, Baobabus digitata)
Походження: Африка, Азія
Короткий вступ
Баобаб – знакове дерево африканського континенту, яке зростає переважно на саванах з жарким і сухим кліматом, а також внаслідок окультурення – біля людських поселень. Росте серед чагарників, в лісах і на луках, надає перевагу повному сонцю. Відзначається високою стійкістю до посухи, а під час холодних періодів майже не потребує вологи. Тим не менш, дощова і волога погода благотворно позначається на рості баобаба. Дерево витримує легкі заморозки. Розмножується стиглим насінням, що можна висівати у сухий або вологий ґрунт, а також живцями.
Детальний опис
Баобаб відомий як суперфрут завдяки видатним поживним властивостям і високому вмісту антиоксидантів.
Ботанічна інформація
Баобаб або Адансонія пальчаста (Adansonia digitata) – це дерево з конусоподібним масивним стовбуром, який слугує природною водною резервуаром у періоди посухи. Стовбур може досягати до 30 м у висоту, середня висота – близько 15 м. Діаметр стовбура сягає вражаючої позначки до 10 м. Дерево листопадне, скидає листя у посушливий сезон. Баобаби часто ростуть окремо, виділяючись в африканському ландшафті своєю величністю, а вік окремих екземплярів дотягує до тисячі років. Великі білі квіти (до 20 см в діаметрі) мають насичений солодкий аромат, відкриваються лише вночі та запилюються переважно кажанами, хоча залучають також птахів і комах. Плоди містять численні тверді насіння, а суха м'якоть при розтріскуванні розсипається на порошкуваті частки. Назва «пальчаста» вказує на специфічне розташування листків по 5 на кінці кожної гілки (нагадують форму руки).
Поширення та походження
Баобаб – типовий представник африканської флори, його ареал простягається від Південного Судану до Південної Африки. Окрім континентальної Африки, росте також на Мадагаскарі, де багато ендемічних видів. Розповсюдження людиною призвело до появи дерев і в Південній, Південно-Східній Азії (через Занзібар у Індію й Шрі-Ланку), а один із видів є корінним і в Австралії.
Використання / дозування
Баобаб глибоко інтегрований у культуру місцевих народів та використовується як частина житлових споруд, священне місце чи життєдайна водозбірна ємність у сухий сезон. В їжу використовується біла порошкоподібна м'якоть плодів – цінне джерело кальцію, вітаміну C та клітковини; завдяки цьому його відносять до категорії «суперфруктів». Баобаб має потужні антиоксидантні, тонізуючі та відновлювальні властивості – рівень антиоксидантної активності сягає 24000 ORAC (для порівняння, у чорниці він утричі нижчий, у гранаті та журавлині – вдвоє нижчий). Смак плодів – делікатно карамельний з кисло-цитрусовими нотками.
Баобаб сприяє зміцненню імунної системи, підтримує загальний тонус і життєві сили організму. Високий вміст клітковини (зокрема пектину) благотворно впливає на кишкову перистальтику й мікрофлору, а також сприяє зниженню рівня периферичного холестеролу. Комбінація кальцію та магнію у складі допомагає зберігати міцність кісток, здоров'я зубів, правильну роботу м’язів і нервів, а також нормальну згортальність крові та енергетичну підтримку тканин.
Завдяки багатому мінеральному складу баобаб перевершує за поживними цінностями більшість звичних фруктів та овочів. У 2008 році частини баобабу були офіційно дозволені як харчовий продукт в ЄС, у 2009 – оголошені безпечними американською FDA.
В Африці молоде листя споживають як овочі, м'якоть плодів додають до лимонадів, солодких страв, десертів, йогуртів, джемів. Кора використовується для одержання клітковини. Порошок баобабу широко застосовується на кухні: його можна змішувати з водою, соками, молоком, включати до кондитерських виробів, випічки, каш, мюслів, фруктових напоїв.
Активні речовини
Баобаб містить велику кількість кальцію, магнію, заліза, вітаміну C і пектину.
Рекомендоване дозування
Сухе чи свіже листя, а також порошок можна вживати самостійно, розчиняти в молоці, воді, інших напоях чи додавати до супів, соусів, солодких страв. Порошок відомий як «лало» або «малі» і широко продається у Західній Африці. Олію з насіння використовують у хлібопекарстві. Рекомендована порція – 5–15 г на день (1–3 чайні ложки), але строгих обмежень у дозуванні немає – за потреби дозу можна збільшити.