Банан – Муса

Детальний опис

Банан – найпопулярніший і найпоширеніший фрукт у світі.

Ботанічна інформація

Банан або Муса – це насправді найбільша трава у світі. Вся надземна частина рослини виростає з підземної цибулини (кореневища). Банан виглядає як дерево через потужний і високий стебло, але «стовбур» є всього лиш псевдостеблом, що складається з листових піхв. Найчастіше рослина досягає 3–7 метрів заввишки, а коріння сягає глибини до 1 метра. Листя розміщене спірально і може сягати довжини до 2,7 м і ширини до 60 см. Листки дуже крихкі, легко рвуться вітром, через що набувають характерного віяловидного вигляду. Черешки листків формують навколо стебла оболонку – сукупність декількох таких оболонок підтримує стійкість псевдостебла.

При достиганні рослини цибулина перестає продукувати нове листя і формує суцвіття, яке росте всередині псевдостебла і поступово з’являється на вершині. Кожен такий псевдостебло продукує одне суцвіття, яке іноді звуть «серце банану». Після плодоношення головне стебло відмирає, а з основи формуються нові пагони – саме тому бананова рослина є багаторічною.

Плід банану розвивається з серця банану й утворює величезне гроно – у кожному «рукаві» є до 20 плодів. Гроно складається з 3–20 рядів плодів, а його вага може досягати 30–55 кг. Окремий плід, банан (також званий пальцем), важить 125–200 грамів, на 75% складається з води і на 25% – із сухої речовини. Плід класифікують як «шкіряста ягода» з захисною шкіркою, а під нею – три поздовжні частини, які відповідають трьом зав’язям. У культивованих видів насіння відсутнє – залишаються лише темні крапки всередині плоду.

Поширення та походження

Перші свідчення культивування бананів датуються Південно-Східною Азією та Папуа Новою Гвінеєю (близько 8000–5000 рр. до н.е.). Незалежне вирощування різних видів муси могло відбуватися й в інших частинах Південно-Східної Азії, висока різноманітність видів відзначена також в Африці.

Дискусія навколо початку вирощування бананів в Африці триває, на користь ранньої появи свідчать археологічні знахідки з Камеруну (бл. 47 рік нашої ери) й мовознавчі дані про завезення бананів на Мадагаскар в IV столітті через колонізацію із Південно-Східної Азії. Банани з’явилися на Кіпрі у Середньовіччі, а в Америку їх завезли португальські мореплавці у XVI столітті. В країнах Східної Африки банани лишаються основною їжею та рекордсменом споживання на душу населення: в Уганді, Бурунді та Руанді – до 45 кг на рік.

В Європі популярність бананів зросла наприкінці XIX століття, зокрема завдяки роману Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів». Одна з перших сучасних плантацій була організована на Ямайці та інших Карибських островах, завдяки розвитку транспорту, зберігання й великим компаніям виробництво розширювалося по всій Латинській Америці, зокрема в Гондурасі, Гватемалі та навіть південних штатах США.

Використання / дозування

Банан згадується у багатьох стародавніх текстах: буддійські й арабські джерела описують його харчову та промислову цінність, навіть Александр Македонський куштував цей фрукт у Індії. В Японії банан ще з XVI століття вирощують заради якісного волокна для текстилю, в Непалі використовують стеблові волокна.

У всіх регіонах вирощування банан – важливий дієтичний продукт. Він споживається сирим, вареним, смаженим, печеним, сушеним, перемелюється на борошно, додається до основних страв, гарнірів або подається як основна страва. В США середньостатистична людина їсть більше бананів щорічно, ніж яблук і апельсинів разом узятих.

Плід банану багатий на пектин, який допомагає травленню, стимулює кишкову перистальтику та сприяє виведенню важких металів із організму. Завдяки властивостям пребіотика сприяє росту здорової мікрофлори кишечника, полегшує як закрепи, так і діарею, нормалізує електролітний баланс. Корисний банан і для шлунково-кишкового тракту: послаблює печію, захищає від кислотного рефлюксу й полегшує стан при виразковій хворобі.

У традиційній практиці Південно-Східної Азії банани рекомендовані для профілактики проблем із нирками, як засіб захисту очей при віковій макулярній дегенерації, а завдяки високому вмісту кальцію – для зміцнення кісток. У народній медицині Африки завдяки багатству натрію банан використовують для підвищення розумової активності, покращення пам’яті й уваги.

Згідно з латиноамериканською народною медициною, банан стабілізує рівень цукру крові, полегшує ранкову нудоту й підвищує настрій (ймовірно, через перетворення міститься речовини на серотонін у організмі), допомагає впоратися з дратівливістю та знизити температуру після спеки.

Наукові дослідження підтверджують перспективи використання компонентів банану при лейкемії, колоректальному раку, астмі (зменшення ризику астми на 34% у дітей); гіпертонії, серцево-судинних захворюваннях, діабеті, при діареї, для покращення пам’яті, стабілізації настрою при депресивних станах. Дані виглядають багатообіцяюче.

Банан відомий як дуже безпечний фрукт, обмеження зазвичай стосуються людей, які приймають бета-блокатори (проти гіпертонії, серцевих захворювань) – у разі сумнівів краще проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Активні речовини

Свіжі банани складаються на 75% з води, 23% – вуглеводи, 1% – білки, 0,3% – жири. 100 грамів банану містять близько 89 ккал. Банан є чудовим джерелом вітаміну B6 (до 31% добової норми), магнію (до 13%), вітаміну C і клітковини. Містить низький рівень жирів, холестерину і натрію.

Дозування

Банан – надзвичайно безпечний фрукт, тому обмежень або спеціальних рекомендацій щодо дозування немає.