Артишок овочевий – Цинарія кардонська

Загальні назви: Артишок овочевий, артишок, цинарія кардонська, Cynara scolymus, Globe Artichoke, Артихоук, Карчоффі, Cynara cardunculus var. scolymus, Cynara, міжнародні та латинські синоніми, Globe Artichoke, Artichaut, Carciofo

Латинська назва: Cynara scolymus

Походження: Азія, Австралія, Європа, Південна Америка, Північна Америка

Короткий вступ

Артишок можна розмножувати поділом куща або насінням. Висівають на початку березня в теплицю, потім пересаджують у горщики, а зміцнілі рослини висаджують у відкритий ґрунт на початку травня на відстані 1 м одна від одної. Це багаторічна рослина, яку на зиму обрізають і вкривають гіллям. Артишок теплолюбний і не витримує морозів до -10°C.

Детальний опис

Артишок овочевий відомий завдяки своїм лікувальним властивостям: зокрема його застосовують при захворюваннях печінки та жовчного міхура, для підтримки роботи підшлункової залози та активізації процесів детоксикації організму.

Ботанічна інформація

Артишок овочевий (Cynara scolymus) – це багаторічна рослина родини Айстрові (Asteraceae), яка досягає у висоту приблизно 1,5 м. Рослина формує великі рожеві суцвіття, але у їжу найчастіше використовують недостиглі суцвіття – їх споживають свіжими або у вареному вигляді як делікатесний овоч.

Походження та поширення

Артишок – теплолюбна рослина, вирощується переважно у теплих кліматичних районах, подібно до винограду. Ймовірною батьківщиною культурного артишоку є Середземномор’я. Сьогодні він широко культивується в країнах Європи, Південної та Північної Америки. Відомості про споживання артишоку сягають давнього Єгипту й Риму.

Використання / дозування

Традиційно артишок використовують для стимуляції утворення та виведення жовчі. Цю властивість забезпечує цінарарин – гіркий компонент, який у найбільшій кількості міститься саме в листі рослини. Завдяки цьому артишок рекомендують при захворюваннях жовчного міхура. Артишок сприяє детоксикації організму і стимулює роботу печінки, полегшуючи виведення токсинів із сечею. Сечогінні властивості допомагають при подагрі, пов’язаній із надлишком сечової кислоти в організмі. Артишок також зміцнює й захищає печінку, знижує рівень холестерину та цукру в крові, тому його рекомендують як додатковий засіб людям із діабетом. Поліпшуючи ліпідний і вуглеводний обмін, артишок сприяє здоров’ю серця і судин. Його застосування рекомендують також при порушеннях роботи підшлункової залози, оскільки стимулює вироблення травних ферментів, поліпшує метаболізм і апетит. Артишок відомий своїм кардіопротекторним ефектом і здатністю знижувати артеріальний тиск. Із XVI століття застосовується відвар з кореня артишоку на вині для усунення неприємного запаху тіла, особливо в ділянці пахв.

Діючі речовини

Основна біологічно активна речовина артишоку – цінарарин. Вона активізує виділення жовчі та знижує рівень холестерину у крові. Артишок – низькокалорійний і нежирний продукт, ідеальний для дієт. При цьому він є багатим джерелом харчових волокон (5,4 г/100 г). Свіжий артишок містить велику кількість фолієвої кислоти, необхідної для синтезу ДНК та особливо важливої в період вагітності. Рослина є джерелом вітаміну К та антиоксидантів, таких як хлорогенова, кавова, ферулова кислоти й силімарин. Додатково артишок містить ніацин, вітамін В6, тіамін і пантотенову кислоту. Серед мінералів багатий на калій, мідь, кальцій, залізо, марганець і фосфор. В меншій кількості містить флавоноїди – бета-каротин, лютеїн та зеаксантин.

Дозування

Відвар для чаю: 2 чайні ложки артишоку заливають 250 мл окропу, настоюють 15 хвилин. Приймають по склянці 3 рази на день.

Відвар кореня артишоку на вині для усунення запаху тіла: 80 г свіжого кореня заливають 1 л червоного вина, коротко уварюють, потім охолоджують і зберігають у прохолодному місці. Курс – 15 днів по 1 столовій ложці 3 рази на день. Після двотижневої перерви курс можна повторити.

У кулінарії артишок широко використовується як варений овоч.