Аронія – Чорноплідна горобина – Aronia melanocar

Загальні назви: Аронія, Чорноплідна горобина, Темнолоплодна аронія, Темнолоплодна горобина, Чорний горобець, Aronia, Black chokeberry, Aronia melanocarpa, Chokeberry, Aronia berry, Аронія чорноплідна, Aronia melanocarpa (латинська), Black chokeberry (англійська), міжнародні та наукові синоніми

Латинська назва: Aronia melanocarpa

Походження: Азія, Європа, Північна Америка

Короткий вступ

Аронія чудово приживається в помірному кліматі, любить сонячні місця і легко розмножується як насінням, так і живцюванням. Може рости й у півтіні під деревами, надзвичайно стійка до посухи, шкідників і промислового забруднення.

Плоди важливо захищати від птахів та своєчасно збирати: недозрілі терпкі, а перезрілі можуть зникнути з кущів через птахів. Найкраще консервувати ягоди у прохолоді, уникаючи термообробки, щоб зберегти корисні речовини. Високий вміст вітамінів і поліфенолів робить аронію бажаною як харчову, так і декоративну рослину, особливо в країнах, де ягоди використовують переважно у переробленому вигляді – у вареннях, винах, сиропах, чаї, екстрактах, десертах і напоях.

Детальний опис

Чарівні плоди з рекордним вмістом антиоксидантів.

Ботанічна інформація

Аронія – це листопадний чагарник або невелике дерево, залежно від сорту. Чагарники живуть довше за дерева, які швидше старіють. Листя просте, чергове, з зубчастими краями. Квіти дрібні, білі або рожеві, зібрані в щитковидні суцвіття. Плоди – дрібні чорні ягідки-соковиті кістянки з насиченим терпко-в'яжучим смаком. Їх охоче поїдають птахи, які поширюють насіння на великі відстані.

Поширення та походження

Батьківщиною аронії вважаються східні лісові регіони Північної Америки. Вона зростає переважно у вологих лісах. У Європі рослину почали культивувати наприкінці XVII – на початку XVIII століття, проте широке господарське застосування вона отримала завдяки зусиллям російських селекціонерів, які планомірно займалися розведенням корисних ягідних культур.

Використання / дозування

Із давнини корінні народи Північної Америки разом із сіллю додавали ягоди аронії в їжу для подовження терміну зберігання. Сьогодні аронія є улюбленим декоративним кущем у ландшафтному дизайні, її часто вирощують для створення низькорослих живоплотів на межах лісосмуг. Сорти «Вікінг» і «Неро» спеціально селекціоновані як ароматна добавка до джемів, соків, мармеладу та вина. Ягоди використовують у домашньому консервуванні, а також як натуральний харчовий барвник, зокрема для йогуртів і напоїв. У країнах Європи та Північної Америки дуже популярний чистий аронієвий сік – потужне джерело антиоксидантів, рекомендований для профілактики захворювань, пов’язаних із окислювальним стресом. Література підтверджує потенційну користь антоціанів аронії в комплексній терапії серцево-судинних захворювань та на ранніх стадіях колоректального раку. У Польщі зі сухих ягід виготовляють трав'яні суміші для чаю, а в Литві – навіть спеціальні фруктові вина. Аронію, завдяки приємній кисло-терпкій ноті, також додають до соусів, екстрактів і сиропів, що розширює її кулінарне використання.

Ягоди аронії містять чинники, що підтримують роботу судинної системи, допомагають знизити рівень холестерину й зменшують агрегацію тромбоцитів, що особливо важливо для профілактики інфаркту. Сильні антиоксиданти у складі сприяють регенерації тканин печінки та мають позитивний вплив при запальних процесах, включаючи захворювання очей інфекційного чи травматичного походження. Дія антоціанів та фенольних сполук схвалена клінічними дослідженнями як ефективна для протидії вільним радикалам, із доведеною антиоксидантною активністю, яка не поступається багатьом медикаментозним засобам.

Діючі речовини

Аронія славиться фіолетово-чорним забарвленням ягід – результатом високої концентрації поліфенолів, особливо антоціанів (до 1500 мг на 100 г свіжих ягід), а також проантоціанідинів і інших флавоноїдів (кверцетин, епікатехін, мальвідин, ціанідин, петунідин тощо). Ці сполуки ефективно нейтралізують вільні радикали, захищаючи клітини від шкідливої дії ультрафіолету та окислювального стресу.

Дозування

Вживати можна як свіжі, так і сушені ягоди, хоча їх яскраво-терпкий смак не всім до вподоби. Для м’якшого смаку варто додати трохи меду або інших солодких компонентів, а ще зручніше готувати мацерати чи відвари. Рекомендовано 1,5 г (або чайна ложка) сушених ягід мацерувати в 400–500 мл холодної води 8–12 годин, після чого процідити і пити протягом дня без обмежень. Таку процедуру можна повторювати через день.

Якщо готуєте класичний відвар, використовуйте 1 столову ложку сушених ягід на 250–300 мл води, варіть 5–10 хвилин і вживайте по 3–4 рази на день. Не рекомендується перевищувати рекомендовану частоту споживання.