Арджуна – Терміналія арджуна

Загальні назви: Арджуна, дерево арджуна, Terminalia arjuna, арджуна-трі, арджуна-терміналія, аржун, Marudha Maram, Марудха Марам, індійський мигдаль, тропічний мигдаль, Амандіє індійський, Амандіє тропічний, Арджун дес Індес, Axjun Argun, Бадамір, Бахеда, Thella Maddi, Terminalia bellirica, міраболан хебула, Вібхітака, He Zi, Хара, Біхбітака, Бехада, Балера, Харада, Каршафала, Бібітаки, Carambole Marron, Kalidruma, Arjun tree, Arjuna, Terminalia arjuna, Tropical almond, Bhibitaki, Vibhitaki, Behada, міжнародні та латинські синоніми.

Латинська назва: Terminalia arjuna

Походження: Азія

Короткий вступ

Терміналія арджуна природно зростає вздовж висохлих русел річок, по берегах річок та струмків у місцевостях з низькою висотою над рівнем моря. Це дерево є типовою частиною сухих тропічних лісів Індії, а подекуди зустрічається і у вологих листопадних лісах. Для вирощування слід дотримуватися оптимальної висоти до 1200 м над рівнем моря. Річна кількість опадів – 750–1900 мм при температурі навколишнього середовища 20–30°C. Арджуна добре росте в багатих, нейтральних ґрунтах із pH 6,5–7,0 й на пухкій вологоємкій глині з регулярним поливом. Дерево витримує повне сонце, хоча віддає перевагу частковому затіненню. В Індії арджуну часто вирощують як декоративне дерево та використовують на плантаціях для створення затінку. Вважається, що арджуна очищає довкілля й допомагає підтримувати природну рівновагу екосистеми. Дозрілі плоди збирають прямо з дерева чи під ним, сушать, а потім відділяють волокнисту частину від насіння. Насіння зберігається до року у прохолоді й сухості.

Детальний опис

Арджуна – традиційний рослинний засіб для підтримки здоров'я серця в індійській медицині, що отримав визнання і в західній фітотерапії.

Ботанічна інформація

Арджуна (Terminalia arjuna) – це могутнє дерево, що досягає 25 метрів заввишки. Стовбур потужний, з глибокими поздовжніми борознами та широкими арками, на яких ростуть звислі гілки. Листя зелене зі зверху та коричневе знизу, видовжене, шкірясте. Кора дерева гладка, сіра. Квітки дрібні, світло-жовті, з’являються з березня по червень. Плід – гола, волокниста, дерев’яниста капсула до 5 см у діаметрі, розділена на 5 секцій. Дозрівання плодів відбувається з вересня по жовтень.

Походження та поширення

Родом арджуна з центральної та південної Індії. Дерево зростає переважно поряд із берегами річок або у висохлих руслах, поширене у Західному Бенгалії. Попри локальне поширення в Індії, значне розповсюдження поза її межами не зафіксовано.

Використання / дозування

Вперше лікувальні властивості арджуни описані в Аюрведі ще у VII столітті до н.е. для підтримки серця. У традиційній медицині Індії відома настоянка на молоці. Цілитель Хрідаяям описував внутрішнє застосування арджуни при пораненнях, кровотечах, серцевій недостатності та виразках, а зовнішньо – як порошок при ранах. У буддизмі арджуна вважається деревом просвітлення для багатьох бодхісаттв.

У народній медицині арджуну застосовують як потужний антиоксидант для протидії запаленням, часто в поєднанні з іншими фітозасобами (зокрема, у вигляді безкофеїнової «аржуна-кави») для зміцнення серця і зниження серцевих скарг. При регулярному вживанні у поєднанні з дієтою та фізичною активністю покращує скорочення міокарда й серцеву функцію.

Традиційно рослина відома як засіб для гармонізації дош (кафа, вата, піта), при порушеннях яких могли виникати астма, проблеми з жовчним міхуром, ураження отруйними укусами й токсинами. Протягом майже 3000 років кора арджуни головним чином застосовується як серцевий засіб. Дотепер у Індії вона залишається серед засобів першої лінії лікування.

Місцеве населення традиційно приймає кору арджуни при кардіологічних і судинних порушеннях – від стенокардії, болю в грудях, серцевих палпітацій, підвищеного тиску та гіперхолестеринемії, до проблем із судинами. Також арджуна використовується як діуретик, очищувальний засіб при дизентерії, інфекціях сечостатевої сфери, ЗПСШ, порушеній статевій потенції. У східній Індії її застосують при діареї, закрепах, інших травних розладах. Окремо рекомендується при захисті печінки, лікуванні дихальних шляхів, кашлю й болю в горлі.

Сучасні клінічні дослідження демонструють значне покращення симптоматики стенокардії та хронічної серцевої недостатності при тримісячному прийомі екстракту кори арджуни (500 мг кожні 6–8 годин) разом із базовою терапією. Відзначено зменшення нападів болю, підвищення переносимості навантажень, поліпшення скоротливої функції лівого шлуночка та переведення пацієнтів у легші класи за NYHA.

Флавоноїди й таніни у складі рослини відповідають за виражену антиоксидантну активність, допомагаючи зменшити набряки, запалення, зміцнити судинну стінку. Тритерпенові сапоніни і глікозиди сприяють позитивному інотропному ефекту – підсилюють скорочення серцевого м’яза.

Недавні дослідження за участю пацієнтів після інфаркту і з ішемічною кардіоміопатією засвідчили статистично значуще зменшення нападів стенокардії та підвищення фракції викиду лівого шлуночка після курсу арджуни.

В експериментах із тваринами зафіксовано зниження рівня ліпідів і холестерину у плазмі крові при прийомі екстракту кори арджуни. Європейські та американські органи охорони здоров’я дозволяють інформувати споживачів про користь арджуни для серцево-судинної системи.

Активні речовини

Кора арджуни містить тритерпенові сапоніни (кислоти арджунова, арджунолова, похідні арджунглікозидів і арджунгеніну), флавоноїди (аржунін, лютеолін, арджунолон), таніни (елагова, галова кислоти), фітостероли, мінерали (кальцій, магній, мідь, цинк), проантоціанідини, коензим Q10 та інші цінні речовини.

Дозування

Рекомендована підтримуюча доза для тривалого прийому дорослим – 1–3 г сухої кори арджуни або 500 мг чистого екстракту 3–4 рази на добу. При стенокардії й серцевих захворюваннях у поєднанні з основною медикаментозною терапією рекомендовано по 500 мг екстракту кори арджуни кожні 6–8 годин. Препарати на основі арджуни вирізняються сприятливим профілем безпеки, відсутні дані про токсичність чи негативні побічні ефекти.