Арахіс – Арахіс підземний

Детальний опис

З арахісом не буде голоду – додайте жменю арахісу до свого раціону!

Ботанічна інформація

Арахіс підземний — це багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових, яка досягає висоти до 50 см. Рослина формує симбіоз із кореневими бактеріями. Листки супротивні, ланцетоподібні, складені з 4 листочків (кожен завдовжки 1–6 см і завширшки 1–3 см), активно демонструють нічний «сонний» рух. Квітки жовто-оранжеві або червонуваті, розміром 1–2 см, з’являються на один день у пазушних суцвіттях. Після запилення швидко формують стебельце, яке несе зав’язь і вростає у ґрунт до глибини 6 см, утворюючи плоди — боби (арахісові стручки). Плоди формуються під землею (геокарпія), мають довжину 3–7 см, містять від 1 до 4 насінин.

Походження та поширення

Арахіс підземний походить із Південної Америки, де рослина була одомашнена і селективно виведена у сучасній формі. Сьогодні він вирощується у сприятливих кліматичних умовах по всьому світу: від Північної та Південної Америки, до Азії, Європи й Африки.

Використання / дозування

Арахіс є типовим компонентом гострих соусів у кухнях Південно-Східної Азії (Малайзія, В'єтнам, Індонезія). В Індії його їдять сирим (у салатах або як окрему страву), смаженим із сіллю, подрібненим (у солодощах), із цукром або вареним. Відварений арахіс популярний у США, Індії та Китаї, а в Перу, Мексиці й інших країнах – входить до складу м’ясних обідів. На Близькому Сході, особливо в Ізраїлі, поширені смажені арахіси у клярі з сіллю. У різних країнах Африки арахіс часто слугує перекусом у різних формах (Нігерія, Сенегал, Гана, Уганда, Замбія).

Арахісова олія цінується у кулінарії через високий поріг димлення. Вона містить насичені жирні кислоти, що робить її більш стійкою до окислення порівняно з іншими харчовими оліями, і використовується у виробництві арахісового масла, а також у фармацевтиці та косметиці.

Завдяки високому вмісту жирів, білків і калорійність арахіс застосовується у боротьбі з недоїданням. Всесвітня організація охорони здоров’я, ЮНІСЕФ і «Лікарі без кордонів» використовують арахіс для харчування дітей, які страждають на недоїдання та тривалу нестачу їжі. Дослідження показали, що арахіс може придушити голод та надати довготривале відчуття ситості через зростання відповідного гормону у крові. При цьому не спричиняє збільшення маси тіла (BMI) та надлишкового відкладення жиру.

Ресвератрол, що міститься в арахісі, затримує старіння тканин на клітинному рівні. Його похідні мають виражений антиоксидантний ефект, який, згідно з дослідженнями, грає роль у профілактиці раку, серцево-судинних і нейродегенеративних хвороб, хвороби Альцгеймера та різних запальних процесів. Доведено, що ресвератрол підвищує кровопостачання мозку на 30%, що знижує ризик інсульту та захищає судини від атеросклерозу.

Арахіс також містить коензим Q10, який сприяє регенерації клітин, є антиоксидантом, підвищує енергію організму, запобігає розвитку серцево-судинних захворювань. Амінокислоти арахісу позитивно впливають на імунітет, серцево-судинну систему й потенцію.

На тваринних моделях підтверджено, що регулярне споживання арахісу знижує рівень загального холестерину (на 11%), «поганого» холестерину (на 14%) і тригліцеридів, паралельно підвищуючи рівень «хорошого» холестерину. Фітстероли арахісу сприяють поглинанню та зниженню рівня холестерину в крові.

Дослідження також показують, що активні речовини арахісу здатні сповільнювати ріст пухлин різної локалізації (легкі, шлунок, простата, груди, товста кишка, яєчники), переважно шляхом блокування судинного живлення пухлинних клітин.

Містить фітстероли, флавоноїди та поліфеноли із доведеним антиоксидантним ефектом. П-кумарини в арахісі підвищують загальний антиоксидантний потенціал на 22%. Загальний антиоксидантний ефект арахісу у науковій роботі 2006 року оцінений як вищий, ніж у зеленого чаю і червоного вина.

Регулярне вживання арахісу знижує ризик серцево-судинних недуг, про що свідчать клінічні спостереження та дослідження, зокрема, доведено кардіопротекторний ефект. Цікаво, що у пацієнтів, які часто споживали арахіс, була нижча смертність від серцево-судинних захворювань (Fraser та ін., 1992).

Серед приблизно 4000 пацієнтів старших за 65 років спостерігалося покращення когнітивних функцій на ранніх стадіях хвороби Альцгеймера при вживанні ніацину (міститься в арахісі). Вітамін Е має нейропротекторну дію у центральній нервовій системі. Ресвератрол із медичної точки зору є цінною речовиною у профілактиці хвороби Альцгеймера та інших нейродегенеративних захворювань.

Застереження

Арахіс містить білки, що можуть викликати алергічні реакції.

Діючі речовини

У 100 г арахісу міститься близько 2390 кДж енергії. Продукт є чудовим джерелом вітамінів групи В (тіамін, рибофлавін, ніацин, пантотенова кислота, піридоксин, фолати), вітамінів Е і С, мінералів (магній, фосфор, цинк, марганець, залізо) та клітковини. На 100 грамів арахісу припадає в середньому 25 г білка, 21 г вуглеводів та 48 г жирів. Важливі біологічно активні речовини: поліфеноли (бета-ситостерол, стигмастерол, кемпестерол), поліненасичені й мононенасичені жирні кислоти, коензим Q10, фітстероли. Найважливішою для здоров’я є речовина ресвератрол (у жмені арахісу – приблизно 70 мкг).

Дозування

Оптимальне дозування для користі організму на сьогодні не встановлено.