Апельсинове дерево — Цитрус китайський

Детальний опис

Апельсинове дерево — поширена лікарська рослина, що дає смачні та корисні плоди.

Ботанічна інформація

Апельсинове дерево (Citrus sinensis) — вічнозелене дерево, що виростає до 15 м у висоту, з густою округлою кроною й добре розгалуженими гілками. Молоді пагони мають чотиригранну форму, стрункі й загострені шипи. Листя темно-зелене, шкірясте, довжиною 7–15 см і шириною 3–8 см, з крилатими черешками.

Квіти двостатеві, білі, ароматні, складаються з п’яти чашолистків, діаметром 2–3 см, розташовані поодиноко або групами до шести на кінцях гілок. Зібрані у верхівкові суцвіття. Запилюються переважно бджолами й іншими комахами.

Плід — кулястий гесперидій, ягода до 10 см у діаметрі, що дозріває дев’ять місяців. Зовнішня шкірка помаранчева або жовта з ароматичними залозками. М’якоть, поділена на 10–14 часточок, наповнена солодкою соковитою масою. Залежно від сорту може бути жовтою, помаранчевою або кроваво-червоною. У кожній часточці міститься 2–4 нерегулярні насінини, які зберігають здатність проростати до пів року.

Поширення та походження

Апельсинове дерево, імовірно, походить із південно-західної частини Китаю та північно-східної Індії. В Європу потрапило з італійськими чи португальськими мореплавцями у XV столітті.

Відтоді його активно вирощують у субтропічному кліматі, зокрема в Середземномор’ї — спочатку за лікувальні властивості, а згодом заради смачних плодів.

Використання / дозування

Апельсинове дерево (Citrus sinensis) — найпоширеніший вид роду цитрус. У сучасності не існує диких або первісних форм; вважається природним гібридом мандарина та помело.

Це одна з найпоширеніших фруктових деревних культур і, ймовірно, наймасовіше вирощуване дерево світу.

Деревина апельсинового дерева тверда, добре піддається обробці, має жовтуватий відтінок і використовується у виробництві меблів, столярних та декоративних виробів. Недоліки — піддається ураженню термітами, а тирса може провокувати алергію або астму.

Олія та квіти

Олія із насіння використовується як столовий продукт, а з 1 кг квітів отримують близько 1 г цінної ефірної олії для косметики. Рослина — важлива медоносна культура: приблизно чверть меду на заході США має цитрусове походження.

Ароматні квіти використовують для ароматизації чайних сумішей. В народній медицині пелюстки застосовують для заспокоєння нервів, зниження високого тиску, при нудоті, астмі, гарячці і відсутності апетиту.

Плоди

Апельсини — відмінне джерело якісного вітаміну C. Їх вживають свіжими, консервованими або у вигляді соку. З шкірки отримують пектин, ефірні олії — для ароматизації їжі, парфумерії, а також у вигляді настоянок у фармації та медицині.

Ефірна олія

Ефірна олія (Aurantii etheroleum) одержується з шкірки (оплодня), містить до 2,5 %, з перевагою ліналолу й лимонену, а також метилантранілату. Оплодень містить гіркоти (лімоноїди), флавоноїди, фурокумаріни.

Офіційні гербарії рекомендують ефірну олію апельсина як м'який засіб для зняття спазмів. У народній традиції ефірну олію та квіти застосовують при болях у горлі, нервозності, безсонні, для релаксації, зняття напруги, при тривожних станах.

Народна медицина рекомендує ефірну олію при відсутності апетиту та вадах травлення. Англійські керівництва радять її для полегшення болю при запаленнях, лікування акне, для очищення дому й у складі домашніх мийних засобів.

У косметології ефірну олію апельсина застосовують у кремах для жирної і зрілої шкіри, засобах для гігієни рота. Вона часто входить до складу кремів та мазей від целюліту, для масажів і ванн. Деякі виробники додають її до дезодорантів і використовують в аромалампах завдяки свіжому приємному аромату.

Антимікробна дія

Дослідження 2012 року показало, що вже 1 % ефірної олії апельсина за 24 години гальмує ріст бактерії Escherichia coli на яловичині при холодильній температурі. Це підтверджує антибактеріальний й консервувальний ефект олії для запобігання харчових отруєнь.

Дослідження того ж року підтвердило, що низька концентрація олії руйнує штами Staphylococcus aureus, резистентні до антибіотиків (MRSA, VISA), які інфікують клітини шкіри.

Дослідження 2018 року (in vivo та in vitro) показало, що ефірна олія з перевагою d-лімонену здатна ліквідувати деякі види цвілі — Aspergillus niger, Mucor wutungkiao, Penicillium funiculosum, Rhizopus oryzae — і покращує якість продуктів харчування при додаванні.

Тривожність і депресія

Ароматерапія з ефірною олією апельсина здатна полегшувати симптоми тривоги й депресії. Педіатричне дослідження 2013 року виявило, що інгаляції з ефірною олією значно знижують рівень кортизолу й пульс у дітей під час стресових стоматологічних процедур.

Дослідження 2015 року довело, що ефірна олія при вдиханні знижує рівень тривоги у жінок під час пологів порівняно із групою, яка вдихала воду.

Дослідження 2019 року (in vivo) показало антидепресивний ефект лімонену, із перспективою подальших випробувань.

Полегшення болю

З 2008 року проведено низку досліджень щодо здатності ефірної олії апельсина полегшувати біль. В одному з досліджень ефірна олія апельсина й імбиру при зовнішньому застосуванні зменшувала короткочасний біль у коліні; пацієнти звітували про значне полегшення порівняно з контролем.

Інше дослідження 2017 року показало, що інгаляції ефірної олії зменшують біль при переломах у порівнянні з контролем.

Інші властивості

Лімонен довів протираковий потенціал, уповільнює ріст і викликає загибель клітин раку товстої кишки. Інші дослідження (in vitro) відзначили інгібування росту клітин раку простати й легень. Олія має антиоксидантні властивості.

Мале дослідження 2016 року показало, що інгаляції ефірної олії позитивно впливають на спортивні результати та дихальні функції у молодих атлетів. Інші роботи відзначають зниження маси тіла й холестерину при регулярному застосуванні олії в капсулах.

Дослідження 2012 року відзначило потенціал ефірної олії як інсектициду.

Застереження

Найвідоміше небажане явище при використанні продуктів апельсинового дерева — підвищена чутливість (алергія) до сонця, що проявляється у вигляді почервоніння, утворення пухирів і темних плям на шкірі (фотосенсибілізація). Після застосування не рекомендовано виходити на пряме сонце.

Ефірну олію тримайте подалі від дітей. У разі потрапляння в очі слід негайно промити їх чистою водою.

Основні речовини

Плоди апельсинового дерева містять мінімальну кількість жирів, клітковини й білка, а також сліди насичених жирних кислот, практично не містять холестерину. Основні речовини: цукри, натрій, калій, кальцій, магній, фосфор, цинк, вітамін C, каротин, трохи вітаміну E, вітамін B6, тіамін, рибофлавін, ніацин, загальний азот, залізо, мідь і цинк.

Ефірна олія займає до 2,5 % від маси шкірки, основними складниками є ліналол, лимонен і метилантранілат. Також у шкірці містяться лимоноїди, флавоноїди та фурокумаріни.

Дозування

Суху шкірку застосовують по 4–6 г на добу в складі чайних сумішей. Настоянка — по 2–3 мл на добу, рідкий екстракт — 1–2 мл.

Для використання в аромалампі додають 3–5 крапель ефірної олії у воду випарника. Також можна розмістити ємність з олією на батареї або просочити нею серветку. У сауні дозволено наносити декілька крапель на гаряче каміння.

Для ванни в теплій воді (+30 °C) додають до 20 крапель олії для релаксації (до 30 хвилин). Для інгаляцій — 5–10 крапель у гарячу воду на 5–10 хвилин до трьох разів на добу.