Алоїзія трилиста – Алоїзія трифіла

Загальні назви: Алоїзія трилиста, лимонна вербена, алоїзія запашна, вербена ароматна, лимонна алозія, алойзія цитридора, Lemon Verbena, Lemon Beebrush, Herba Luisa, Hierba Luisa, Луїза, Citronaloysia, Verbena Odorosa, цитронена алойзія, Zitronenduftstrauch, Aloysia triphylla, Aloysia citriodora, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Aloysia triphylla

Походження: Азія, Європа, Південна Америка

Короткий вступ

Рослина, окрім рідної Південної Америки, широко вирощується також у середземноморських регіонах. Хоча алоїзія чутлива до морозу і при температурах нижче 0 °C скидає листя, її гілки можуть витримувати холод до -10 °C. Для цілорічного вирощування в українських умовах рекомендується тримати алоїзію в світлому, провітрюваному місці без морозу (взимку допустима температура до 2 °C). Перезимовані рослини бажано регулярно підживлювати. Алоїзія полюбляє сонячне місце, лужний, пухкий ґрунт і рясний полив.

Детальний опис

Південноамериканська трава із вираженими антиоксидантними, протизапальними та травними властивостями.

Ботанічна інформація

Алоїзія (Aloysia triphylla) – багаторічний листопадний кущ родом із Південної Америки, у дикій природі виростає до 2–3 метрів (іноді до 6 метрів). Пагони чотиригранні, з легким ребристим малюнком. Листя світло-зелене, довжиною до 8 см і шириною 5–30 мм, жорсткувате, ланцетне, цілісне або злегка зубчасте, зібране у пучки по 3 (від чого і назва), розміщене кільцями. Аромат – характерний лимонний. Дрібні білі або блідо-фіолетові квітки зібрані у верхівкові суцвіття довжиною до 25 см, розташовуються як на кінцях пагонів, так і в пазухах листків. Період цвітіння – з червня до вересня. Плід – яйцеподібна кістянка розміром 1,0–2,0 × 0,5–0,7 мм.

Поширення та походження

Алоїзія трилиста походить із регіонів Південної Америки – переважно північний захід сучасної Аргентини, Чилі, Парагвай, гірські райони Болівії, Перу, Еквадору та Уругваю. Натуралізована також у Бразилії та Мексиці. Широко вирощується у середземноморських країнах, переважно у відкритому ґрунті, а в холодніших регіонах – як кімнатна або контейнерна рослина. В Україні алоїзія можна зустріти у приватних колекціях та ботанічних садах – у дикій природі не зростає. Полюбляє узлісся, сонячні місця, узбіччя, лісові галявини – на висотах від 500 до 3500 м над рівнем моря.

Використання / дозування

Європейському світу алоїзія відома з XVIII століття завдяки ботаніку Філіберу Коммерсону. Свою нинішню назву отримала в ботанічному саду Мадрида. У кулінарії листки алоїзії використовують як лимонну приправу для напоїв, соусів, морозива, десертів, йогуртів. Домашня олія з алоїзії – цінний інгредієнт у косметиці для зняття набряків під очима, а також для тонізації шкіри.

Чай із листя алоїзії має приємний лимонний аромат і освіжаючий смак, його п’ють як легкий денний напій для покращення самопочуття.

Препарати на основі алоїзії традиційно використовують для полегшення травлення й зменшення метеоризму, як легкий седативний засіб при стресі й безсонні. Дослідження вказують на позитивний вплив флавоноїдів і алкалоїдів алоїзії на центральну нервову систему, знеболювальний ефект при мігрені, невралгіях, а також підтримку імунітету та антиоксидантний захист. Ефірні олії рослини діють як антисептик, мають протимікробну, протигрибкову, противірусну й антипаразитарну дію, допомагають при захворюваннях травного тракту, сечовивідної й дихальної системи. Окремі дослідження засвідчують протизапальний ефект при суглобових і м’язових болях, гормональних змінах в період менопаузи.

Чай з алоїзії часто застосовують при застудах, кашлі, запаленнях верхніх дихальних шляхів, а також у періоди емоційного напруження — для зняття тривоги чи труднощів із засинанням. Народна медицина Південної Америки рекомендує алоїзію при порушеннях травлення, болях у шлунку, спазмах, нудоті, запамороченнях, для детоксикації й як профілактику застудних захворювань.

Дозування: Рекомендовано 5 г висушеного листя 1 раз на день до головного прийому їжі або у кілька прийомів на добу. Традиційно одну чайну ложку подрібненого листя заливають 250 мл гарячої води та настоюють під кришкою близько 10 хвилин (відкривати чай після настоювання, щоб зберегти ефірні олії). Пити до 3 разів на день. Напій має приємний яскравий цитрусовий аромат.