Алоє капське – Aloe capensis

Загальні назви: Алоє капське, алое гірке, червоне алоє, африканська береза, алое, Aloe capensis, Cape Aloe, Bitter Aloe, Red Aloe, міжнародні та латинські синоніми
Латинська назва: Aloe capensis
Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка
Короткий вступ
Алоє капське вражає своїм розміром і пишним цвітінням, завдяки чому набуло популярності як декоративна рослина у тропіках і субтропіках. У помірному кліматі (наприклад, Україна) вирощується у ботанічних садах. Латекс, або суха смола алоє, століттями добувається у Південній Африці для використання як проносний засіб під назвою «капське алоє». Свіжий латекс – гірка жовта рідина, висушений сік – чорного кольору. М’якоть залишків листків використовують для виробництва гелю для лікування зовнішніх поранень та опіків.
Для оптимального росту алоє капському потрібне багато сонця, регулярний полив (особливо влітку), піщаний добре дренований ґрунт, що оновлюється щороку. У домашніх умовах рекомендується додавати перліт, граніт чи крупнозернистий пісок. Рослина добре переносить посуху, відкриті простори і системний полив. Може витримувати короткочасні морози (до –5°C). Розмножують насінням або стебловими живцями, залишаючи між рослинами відстань у 1 м. В умовах квартири може рости як кімнатна рослина у відрі з виносом на сонце влітку. Збір листя можливий вже з 2-річних рослин протягом усього року.
Детальний опис
Алоє капське – традиційна лікарська рослина, яку використовують при терапії хронічних закрепів, а також зовнішньо у косметичних засобах для догляду за шкірою, що страждає від опіків чи ушкоджень.
Ботанічна інформація
Алоє капське – це соковита (сукулентна) багаторічна рослина, що може досягати 1–5 метрів заввишки. Доросла рослина має просту, негалузисту форму у вигляді дерева або куща завдяки здерев’янілому стеблу, який завершується розеткою листків. Листя велике, товсте, м’ясисте, завдовжки до 90 см, на кінці звужується, сіро-зелене чи червонувате з коричнево-червоними зазубреними краями, що утворюють шипи. Дрібніші шипи трапляються і на нижній стороні листка.
Квіти розташовані на стеблах, що підносяться на 0,5–1 м над листками, зібрані у щільні китиці з короткими квітконіжками, мають яскраво-червоне або оранжеве забарвлення й утворюють розгалужені суцвіття завдовжки до 1 м. Період цвітіння – з червня по вересень, що відповідає зимовій прохолоді в природному ареалі.
Поширення та походження
Алоє капське походить з південних регіонів Африки (Західний Кейп, Фрі-Стейт, Квазулу-Натал, Лесото та Східний Кейп у ПАР). Найбільше полюбляє сухі, скелясті схили чи типові для регіону фінбоси, меншою мірою – вологі ділянки до 700 м над рівнем моря. Корінне населення – народи койсан – застосовувало цю рослину століттями, згодом її почали обробляти європейські поселенці, поширюючи культуру вирощування.
Використання / дозування
До найвідоміших властивостей алоє капського належить антиоксидантна дія та підтримка імунної системи у боротьбі з інфекціями. Рослина нейтралізує шкідливі вільні радикали, сприяє відновленню пошкоджених тканин, зменшує симптоми запалення, чинить легку антисептичну та заспокійливу дію на подразнену шкіру.
При оптимальному дозуванні рослина сприяє полегшенню симптомів менструальних болей та перебігу менопаузи. Традиційно у місцевій африканській медицині водночас невеликі дози соку алоє використовують для гармонізації менструального циклу.
У листках міститься емодин, що у великих кількостях має протигрибкову дію проти роду Candida albicans, а також легкий противірусний і антибактеріальний ефект. Окремі дослідження доводять гальмування розмноження та росту вірусу ВІЛ у поєднанні з терапією антиретровірусними засобами. Опубліковані дані також свідчать про потенціал екстрактів з алоє капського до пригнічення росту пухлинних клітин.
У косметичних продуктах алоє капське використовують для активації й пришвидшення відновлення тканин шляхом стимулювання синтезу колагену – це сприяє росту волосся, нігтів, шкіри й підтримує здоров’я епідермісу при вікових змінах чи впливі УФ-променів. При зовнішньому застосуванні речовини рослини проявляють дезінфекційний і регенераційний ефект – допомагають загоювати рани, опіки, полегшувати стан при екземі, псоріазі та дерматитах.
Компоненти алоє входять до складу традиційних шведських крапель (Schwedenbitters). У народній медицині його частіше радять для нормалізації функції шлунково-кишкового тракту та покращення травлення шляхом очищення й детоксикації організму. Сухий екстракт рослини відомий проносною дією завдяки речовині алоїн, тому його застосовують при хронічних запорах (ефект настає через 8 годин). Надмірне та тривале вживання не рекомендується через ризики токсичних наслідків та звикання.
Народна медицина радить екстракти алоє для стабілізації рівня цукру в крові, підвищення імунітету та відстрочки втоми й виснаження. Сприяє жовчовиділенню, тому рекомендується у невеликих дозах при зниженому апетиті, важкості у шлунку, здутті, для підтримки печінки чи печії – як окремо, так і у поєднанні з іншими рослинами.
Гель алоє вживають також при остеоартриті, кишкових проблемах (виразковий коліт), гарячці, запаленнях, виразках, діабеті, астмі, для полегшення побічних ефектів від радіації, як загальну тонізуючу речовину. Найчастіше все ж таки гель використовують зовнішньо при опіках, обмороженнях, псоріазі та виразках, а також у післяопераційний період для покращення загоєння тканин. Дослідження підтверджують зменшення маркерів запалення при виразковому коліті та швидше відновлення тканин шкіри.
Традиційно сушений латекс алоє капського застосовували для терапії епілепсії, астми, застуди, кровотеч, порушень менструального циклу, колітів, діабету, розсіяного склерозу, геморою, варикозу, остеоартриту, глаукоми, зору.
Безпека застосування: Високі дози можуть викликати прилив крові до тазової зони, тому консультація з лікарем обов’язкова для осіб із проблемами нирок, при геморої, виразках, гінекологічних хворобах, під час вагітності й лактації. Європейське агентство з лікарських засобів не рекомендує тривале вживання алоє внутрішньо у великих дозах. Надмірне використання (особливо як проносного) здатне спричинити запалення печінки й електролітний дисбаланс.
Активні речовини
Сік алоє капського містить велику кількість полісахаридів (подвоєно порівняно з алоє вера), зокрема ацеманнан, який стимулює імунну систему, а також смоли, антрахінони (алоїн, емодин), лектини, амінокислоти (холін), кальцій, вітаміни A, B (біотин, фолієва кислота, піридоксин, рибофлавін, тіамін, ціанокобаламін), вітаміни С, Е, ферменти (амілаза, ліпаза, брадикиназа), незамінні жирні кислоти, цинк, марганець, магній, залізо.
Дозування
Застосовують сухий сік по 50–200 мг 3 рази на день. Суху смолу рекомендують на кінчику ножа, розчиняючи у воді. Екстракт із сухого соку можна готувати у гарячій рідині. Європейське агентство EMA радить дітям від 12 років призначати 10–30 мг препаратів алоє один раз на добу (для дітей молодше 12 років засоби алоє протипоказані).