Алое вера

Загальні назви: Алое вера, Алое справжнє, Справжнє алое, Aloe vera, Aloe barbadensis Miller, True Aloe, Barbados Aloe, міжнародні, англійські та латинські синоніми.

Латинська назва: Aloe barbadensis/vera

Походження: Африка, Азія, Австралія, Європа, Південна Америка

Короткий вступ

Алое вера вирощують на відкритому ґрунті в місцях, де взимку температура не опускається нижче –5°C, оптимальна температура для росту – 19–25°C. У Європі це прибережні регіони південної Італії та Іспанії. В холодніших регіонах алое вера рекомендують вирощувати у теплицях або як кімнатну рослину. Для домашнього догляду слід використовувати керамічні горщики з дренажем, помірний полив, забезпечувати багато світла й берегти від холоду. В Україні рослину зустрічають нечасто, а натуралізовані зразки можна побачити, приміром, у ботанічних садах.

Алое вера вибаглива до кількості сонячного випромінювання, але не до якості ґрунту — потерпить навіть бідні та засолені ґрунти, хоча на родючих зростає краще. Оптимальний субстрат – піщаний, слабколужний (pH до 8,5), із достатньою кількістю мінерального азоту. Рослина добре переносить посуху завдяки здатності накопичувати вологу, але не витримує надмірно зволожених, важких ґрунтів. Врожайність листя на великих плантаціях може сягати десятків тонн на рік, а сама рослина живе до 10 років. Листя для отримання латексу зазвичай зрізають у віці 2 років, для гелю — у 3–5 років. Розмножують рослину переважно відростками чи живцюванням, адже насіння має низьку схожість і дуже повільно росте.

Детальний опис

Алое вера – цілюща рослина для зовнішнього використання при опіках і пораненнях, а також як природне проносне для внутрішнього застосування.

Ботанічна інформація

Алое вера – це сукулентна (соковита, насичена вологою) рослина, здатна виростати до 100 см заввишки. Листки сидячі, досягають 50 см довжини, кілька см завширшки, ланцетоподібної форми, м’ясисті, дуже щільні завдяки товстій кутикулі, яка допомагає утримувати воду. Колір – світло-зелений (містить хлорофіл у паренхімі відразу під шкіркою), іноді можуть бути плямистими. 20–30% листа займають шари м’якуша з провідними тканинами. Краї листків рівномірно зазубрені. Стебло коротке. Квіти циліндричні, жовто-червоні, на квітконосах, розміром близько 3 см, зібрані у гроновидне суцвіття, яке може досягати до 40 см завдовжки і кількох см завширшки. Плід – коробочка з трьома шарами і багатьма насінинами.

Походження та поширення

Точне походження алое вера достеменно невідоме, ймовірно, це долина Нілу в Судані. Внаслідок тривалого використання алое в багатьох культурах науковці також розглядають як можливу батьківщину Аравійський півострів, Сокотру, Канарські острови чи Сомалі. Часто не розрізняють алое справжню та капську, тому деякі джерела вказують і Південну Африку як місце походження.

Нині алое вера вирощується по всьому світу у придатних для неї кліматичних умовах і має широку комерційну популярність для експорту. В Європі росте переважно в прибережних регіонах Середземномор'я: Іспанія, Італія, Греція, Португалія, Крит, Сицилія. Додатково культивується у Індії, Таїланді, Бангладеші, Китаї (Юньнань), на Мадейрі, Канарських островах, островах Карибського басейну (Ямайка, Домініканська Республіка), Мексиці, Кубі, південних штатах США (Техас, Флорида, Аризона), Австралії та по всій Африці (особливо Кенія, Танзанія, Південна Африка).

Використання / дозування

Останні десятиліття XX століття не сприяли популярності алое вера: наукові дослідження нерідко називали рослину малоефективною або навіть небезпечною. Переломним став 2006 рік, коли було доведено – завдяки великому різноманіттю біологічно активних речовин її фармакологічна дія є надзвичайно комплексною. Згідно з сучасними дослідженнями, гелевий екстракт алое прискорює загоєння, чинить протизапальну, регенеруючу, зволожуючу дію, стимулює ріст фібробластів та відновлення колагену і грануляцію тканин. Гель утворює захисний шар, покращує кровопостачання ушкоджених ділянок, підвищує потік кисню та поживних речовин, виводить продукти розпаду. Це підтверджено у численних клінічних дослідженнях із різко позитивним ефектом у порівнянні з плацебо – спостерігалося швидше закриття рани, зменшення кількості некротичної тканини та активація регенерації клітин.

Зовнішньо алое вера рекомендовано при порізах, подряпинах, опіках, укусах комах, ударах, акне, шкірних виразках, екземі, для захисту від гамма- та УФ-випромінювання. Гелева фракція чинить в’яжучу, пом’якшувальну дію, є помірним противірусним, протигрибковим і антибактеріальним засобом (особливо на Klebsiella, Pseudomonas, Streptococcus, Salmonella, Staphylococcus). Виявлені протизапальні діючі речовини: C-глюкозилхромон і маноза-6-фосфат.

Один із найдавніших способів внутрішнього використання латексу алое – природний проносний ефект, зумовлений глікозидними антрациновими похідними, переважно барбалоїном і менш активним ізобарбалоїном. Перетворення алое у кишечнику підсилює перистальтику та стимулює секрецію слизу, сприяючи швидкому очищенню.

Алое вера містить унікальні полісахариди (ацеманан, глюкоманан, галактогалактуран) та глікопротеїни (наприклад, алпроген), що разом виступають природними імуностимулюючими і протизапальними агентами, чинять антиалергічну, антивірусну і антибактеріальну дію. Деякі біоактивні речовини проявляють антибактеріальну дію проти небезпечних патогенів.

Речовина емодин із листя алое показала потенціал у пригніченні росту пухлинних клітин без негативного впливу на здорові тканини. Лектини стимулюють зростання та розмноження здорових клітин організму.

В альтернативній та народній медицині алое вера – один із найнадійніших засобів для заживлення опіків і порізів. Традиційно вважається безпечним м’яким проносним при хронічних закрепах, а свіжа сік використовується для обробки ран, шрамів, опіків, екзем, подразнень шкіри.

У гомеопатії препарати алоє вера D3/D4 застосовують при закрепах, проносах, геморої, а також для лікування дерматитів і грибкових уражень. В Індії свіжий сік листя традиційно використовується як емменагог, для поліпшення кровообігу малого тазу, при гінекологічних і печінкових проблемах. В аюрведі латекс алое застосовується як засіб для очищення від паразитів, детоксикації, полегшення болів при геморої. У традиційній китайській медицині алое призначається при гастритах, абдомінальному болю, поганому травленні, печії, гіпертонії, головному болю, запамороченні, а також проти акне. В арабських країнах свіжий сік використовують у компресах на лоб при головному болю після перегріву або при гарячці.

Згідно з сучасними публікаціями 2009 року, фітокомплекси алое вера мають помірну гіпоглікемічну дію при діабеті та гіполіпідемічний ефект при дисліпідемії. Багато досліджень підтверджують ефективність застосування алое вера при лікуванні опіків і порізів.

Серйозні побічні ефекти помічені виключно при гострому передозуванні латексу алое вера. Протипоказання: вагітні, жінки, що годують груддю, діти до 10 років – через відсутність даних; латекс не рекомендується особам із тяжкими запаленнями чи захворюваннями ШКТ, коліками, кровоточивими гемороями та нефритом. Тривале використання проносних доз (понад 2 тижні) можливе лише після консультації з лікарем.

Активні речовини

Алое вера містить понад 80 відомих біологічно активних речовин: полісахариди (ацеманан, глюкоманан, маноза), глікозидні похідні антрацину (барбалоїн/алоїн, гідроксіалойн), емодин, мінерали, ефірні олії, кетони, амінокислоти, стероли (лупеол, кемпферол), таніни, ферменти, альдегіди.

Дозування

Свіжий сік алое вера: рекомендовано 50–75 мл на добу (починати з мінімальної дози). Загальнодобова доза розподіляється на 2–3 прийоми, сік вживають у чистому вигляді або розведеним водою чи фруктовим соком за 30–60 хвилин до їжі. Перед використанням сік добре збовтати, після відкриття зберігати не більш як 2 місяці. Для зовнішнього використання сік або гель алое наносять прямо на уражені, обпечені або проблемні ділянки шкіри.