Альбіція шовковиста – Albizia julibrissin

Детальний опис

Альбіція шовковиста – рослина для спокою та сну, впливає на центральну нервову систему.

Ботанічна інформація

Альбіція шовковиста – листопадне дерево, що виростає до 10 метрів заввишки. Крона кругла, широка й густа, стовбур коричнево-сірий і гладкий. Гілочки світло-зелені. Листя супротивне, парноперисте, складається з приблизно п’ятнадцяти пар напівкруглих яскраво-зелених листочків. При підвищенні температури або вночі листя змикається, за що рослину й називають «сонним деревом» – як через цю особливість, так і завдяки легким седативним властивостям. Суцвіття має солодкий аромат і дуже декоративне: довгі рожеві тичинки створюють пухнастий ефект, інколи квіти набувають темно-червоного відтінку. Плід – довгі коричневі боби з пласкими насінинами. Альбіція цвіте у літні місяці.

Походження і поширення

Альбіція шовковиста (Albizia julibrissin) походить з Азії. У Європу її завіз італійський аристократ Філіппо дельї Альбіцці у другій половині XVIII століття, на честь якого рослина й отримала свою латинську назву. «Шовковою» її назвали за декоративність пухнастих квітів. Сьогодні альбіцію можна побачити й в Україні – переважно у контейнерній культурі, а іноді у парках та приватних садах.

Використання / дозування

В експериментах на тваринах екстракт альбіції у високих дозах проявив антидепресивний вплив, вірогідно через дію на серотонінові рецептори. Одна епідеміологічна робота 2002 року відзначає, що альбіція та відповідні збори були третьою за популярністю рослиною у традиційній китайській медицині для лікування безсоння та тривожних станів.

Дослідження на щурах фіксують серйозний анксіолітичний (заспокійливий) ефект екстракту альбіції, ймовірно пов’язаний зі змінами у серотонінергічній системі, особливо з впливом на 5-HT1A-рецептори. Інші роботи фіксують підвищення рівня моноамінових нейромедіаторів у мозку тварин, що сприятливо впливало на поведінкові реакції при хронічному стресі.

Деякі досліди аналізували вплив екстракту квітів альбіції на седативні якості, втілюючи як разову, так і курсову схему: ефект проявився у посиленні дії засобів для анестезії.

Інші дослідження сфокусовані на протиракових властивостях: певні сапоніни (джулібросиди J1, J2, J3, J8, J13, J21) спроможні гальмувати ріст і активність пухлин грудей, простати, шийки матки та печінки, а також спричиняти запрограмовану загибель ракових клітин (апоптоз), зокрема лейкемії. В дослідах на мишах джулібросид J8 гальмував ріст солідних пухлин дозозалежно: до 67,5%. Окремі сполуки також порушували ріст ракових клітин епідермісу, клітин шлунка, а також допомагали запускати природний шлях загибелі клітин.

Окремі дослідження фіксують антибактеріальний ефект компонентів кореня альбіції – зменшення росту стрептоміцетів і стрептококів, а також Bacillus subtilis, Salmonella typhi, Staphylococcus aureus, що особливо цінно у стоматології та при інфекціях.

Екстракт кори (5–10 мг/кг) має протизапальну дію при локальних набряках, є дані про очищувальні властивості (за рахунок глікозидних флавоноїдів) та антиоксидантну дію, включаючи ефекти супроти окислення ЛПНЩ («поганого» холестерину).

У традиційних сільськогосподарських регіонах молоде листя та інша зелень використовують як корм для великої рогатої худоби та диких тварин. Пасічники насаджують альбіцію поряд із пасіками: квіти – чудове джерело нектару для бджіл і метеликів.

У традиційній китайській медицині (під назвою Hé Huan Hua) альбіція відома для очищення серця та заспокоєння духу. Квітки мають гіркувато-солодкий смак, нейтральні властивості та вважаються безпечними (нетоксичними). Альбіція впливає на серцевий і селезінковий меридіани, допомагаючи розганяти депресію, заспокоювати, стимулювати апетит, зміцнювати зір та підтримувати циркуляцію крові для зняття болю. Основними показаннями є депресивні стани, безсоння, тяжкість у грудях, порушення травлення, поганий апетит, астенопія (слабкість зору, зумовлена «вітряною» дисгармонією), біль у спині та травми від падінь.

Активні речовини

Найбільш досліджені – тритерпенові сапоніни (джулібросиди), серед яких особливо виокремлюють їх потенціал гальмувати проліферацію злоякісних клітин. Інші важливі сполуки: фенольні глікозиди (альбрібрисинозиди A і B), гіперозид, кверцитрин, кверцетин. У насінні – висока концентрація вільних жирних кислот (2,54%), переважає лінолева, також є пальмітинова й олеїнова.

Традиційне дозування

Відвар: 1,5 г (1 чайна ложка) сухих квітів на 200 мл води варять близько 15 хвилин. За потреби можна долити води. Вживати 1 раз на добу.

Увага: Протипоказань не виявлено.