Ачіоте – Бікса орелянова

Загальні назви: Ачіоте, бікса орелянова, аннато, уругу, уруку, червоний барвник, помадне дерево, Annatto, Achiote, Lipstick tree, Orlean tree, Bixa orellana, aploppas, uruku, міжнародні та латинські синоніми

Латинська назва: Bixa orellana

Походження: Азія, Південна Америка

Короткий вступ

Ачіоте – екзотична рослина з тропічних регіонів Південної та Центральної Америки, має багато назв. Її латинська назва пов'язана з португальським словом "biche", що характеризує форму плоду, а видова назва "orellana" дана на честь іспанського завойовника, який досліджував Амазонію. Плоди ачіоте неїстівні, проте цінність рослини – у її насінні. Історично насіння використовувалось індіанцями, зокрема майя та ацтеками, головно як барвник і для релігійних ритуалів, оскільки його густий червоний колір нагадував кров. Ачіоте природньо росте в тропіках поруч з річками Амазонії і вирощується у країнах екваторіального поясу, де панує вологий тропічний клімат. Більше деталей – у розділі "Походження та поширення".

Детальний опис

Ачіоте – тропічна рослина з амазонських джунглів, яка вважається цінною завдяки своєму насінню та природному барвнику.

Ботанічна інформація

Ачіоте, або Бікса орелянова (Bixa orellana), – це кущ чи невелике дерево, яке природньо росте у тропічній зоні Південної Америки. Зазвичай висота сягає 5–10 метрів, хоча окремі екземпляри можуть виростати понад 20 метрів. Рослина рясно вкривається білувато-рожевими квітами, які після запилення перетворюються на світло-червоні плоди серцеподібної форми – вони неїстівні. Всередині плодів, у помаранчевій м’якоті, розташовані насінини, яких одна рослина дає дуже багато – до 270 кг плодів за сезон.

Основна цінність ачіоте – у насінні, з якого отримують популярний натуральний барвник аннато (біксин), що видобувається після відварювання насіння у воді. Аннато застосовують для підфарбовування сирів, риби, різноманітних страв, зокрема традиційної страви "cochinita pibil", у стравах із рисом та для приготування м'яса. Найбільшими світовими виробниками є Болівія, Бразилія, Колумбія, Еквадор, Індія та Ямайка. У продажу аннато доступний у вигляді пасти або порошку (наприклад, "ачіоте", "аннато", "біхоль" тощо). У традиційній кулінарії, зокрема у Мексиці, ачіоте цінується як барвник та пряність – часто використовується замість дорогого шафрану. Також він – складова відомого напою таскалате зі штату Чіапас. У скандинавських країнах та Великій Британії барвник ачіоте (E160b) додають до маргаринів та багатьох харчових продуктів – це приклад безпечної харчової добавки з класифікацією "E". Однак деякі виробники віддають перевагу дорожчому бета-каротину через більшу популярність у споживачів.

Походження та поширення

Батьківщина ачіоте – басейн Амазонки та інші тропічні райони Південної і Центральної Америки. З часом культивація охопила інші регіони з відповідним кліматом, зокрема Південно-Східну Азію, куди рослину завезли іспанці. Найбільше ачіоте вирощують на Філіппінах, у тропічному поясі по всьому світу.

Використання / дозування

Окрім застосування у традиційній кухні індіанців, ачіоте слугувало місцевим племенам як природний барвник для тіла. Найбільш відоме народне забарвлення губ (звідси міжнародна назва "lipstick tree" – "помадне дерево"). Часом у тропіках насінням ачіоте фарбували волосся воїнів.

Щодо терапевтичного використання, європейське законодавство (Регламент (ЄС) №1924/2006) не дозволяє описувати потенційні позитивні властивості цієї рослини для здоров'я. Будь ласка, звертайтесь до авторитетних онлайн ресурсів чи літератури для додаткової інформації.

Активні речовини

Головні діючі компоненти – природні барвники біксин, еуксин, метилбіксин і норбіксин, які мають антиоксидантні властивості. В насінні також містяться аміни, тритерпени, таніни, каротини, рослинні олії, флавоноїди, дитерпени, антрахінони, кумарини та галова кислота, що обумовлює багатосторонній діапазон оздоровчих властивостей.

Традиційне дозування

Листя ачіоте, що частіше застосовується у народній медицині, рекомендується у дозі 8–10 листків (близько 5 г) на 1 літр холодної води. Настій доводять до кипіння і варять приблизно 5 хвилин, після чого проціджують. Дорослим приймати по 1 чашці тричі на день.

Паста ачіоте (Recado Rojo) традиційно готується так: змішують 0,5 ч. ложки орегано, 4 зерна чорного перцю, 1 зерно нового перцю, 2 шт. гострого перцю, сіль, 1 зубчик часнику, 1 ст. ложку оцту, кмин, 3 ст. ложки насіння ачіоте та 4 ст. ложки апельсинового соку. Пропорції можна варіювати за смаком та рецептурою.